1. Розкажіть про спробу Івана Мазепи вибороти самостійність для гетьманської України та її наслідки.
2. Порівняйте гетьманування І. Скоропадського та Д. Апостола за довільно обраними критеріями, зробіть висновок.
3. Назвіть причини Коліївщини та визначте її історичне значення.
4. Охарактеризуйте розвиток освіти і науки в Україні у XVIII ст.
Відповідь:
Іван Мазепа був гетьманом України з 1687 до 1709 року. У пошуках самостійності від Московського царства, він підтримав шведського короля Карла XII під час Великої Північної війни проти Росії. У 1708 році Мазепа оголосив Україну автономною державою, з наміром створити конфедерацію українських земель. Однак, його спроба була придушена після поразки шведсько-українських військ у битві під Полтавою в 1709 році. Московська імперія після цього зміцнила свій контроль над Україною, позбавивши Мазепу гетьманського титулу та розпочавши репресії проти українського населення.
Гетьманування І. Скоропадського та Д. Апостола можна порівняти за такими критеріями:
Політичний вплив: Скоропадський обіймав посаду гетьмана під час утворення Гетьманської Держави в 1918 році, спираючись на німецьку окупацію. Апостол був гетьманом Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в 1919 році під час визвольної боротьби за незалежність Західної України.
Тривалість у владі: Скоропадський перебував на посаді гетьмана всього лише протягом 10 місяців, тоді як Апостол очолював ЗУНР близько 6 місяців.
Ставлення до національних питань: Скоропадський прагнув створити авторитарний режим, не надаючи великої уваги національним аспектам. Апостол активно підтримував українську національну ідею та сприяв розвитку української культури та освіти.
Висновок: Обидва гетьмани мали короткий термін у владі, проте Апостол був більш активним захисником українських національних інтересів, в той час як Скоропадський був більш спрямований на відновлення суверенітету України в умовах зовнішньої окупації.
Коліївщина була крестьянським повстанням, яке відбулося в Україні в 1768-1769 роках. Причинами повстання були:
Економічні обтяження та соціальні нерівності, зокрема високі податки та панська експлуатація.
Релігійне несприйняття уніатства (об'єднання з Римською католицькою церквою), яке ввели урядовці в Україні.
Незадоволення польським пануванням та бажання повернутися до православ'я.
Історичне значення Коліївщини полягає в тому, що воно свідчило про національно-релігійні протистояння та соціальні конфлікти в Україні. Це також показало недоліки панування Річі Посполитої та потребу в політичних та соціальних реформах.
У XVIII столітті в Україні відбувався певний розвиток освіти і науки, але він був обмежений політичними та соціальними умовами:
Найбільш розвиненою галуззю була церковна освіта, яка здебільшого провадилась в монастирях та братствах.
З'явилися окремі школи для шляхтичів та духовенства, де навчалися основам гуманітарних та наукових дисциплін.
Розвиток науки був обмежений політичними обставинами та браком фінансування. Проте, деякі видатні вчені українського походження, такі як Григорій Сковорода та Григорій Потьомкін, зробили значний внесок у свої галузі.
В цілому, розвиток освіти і науки в Україні у XVIII столітті був обмежений і не отримував достатньої підтримки для ширшого прогресу.
Пояснення: