Геологічний розвиток материка Ще 180 млн років тому Африка була частиною стародавнього материка Гондвана. Коли Гондвана розкололася, від неї відокремилася Африканська літосферна плита. В основі сучасної Африки лежить частина цієї плити - Африкано-Аравійська платформа. Профіль рельєфу материка її осадового чохла в окремих місцях становить 7000 метрів. Складчасті споруди, що колись були на її місці, під впливом зовнішніх сил зруйнувалися, утворивши високі рівнини. Вони простягаються на сотні кілометрів. Таким є нагір’я Тібесті.
На півночі та заході материка платформа частіше зазнавала опускань, утворюючи величезні западини. Вони часто затоплювалися морем. Нині тут переважають висоти до 1000 м, і тому всю цю частину материка називають Низькою Африкою.
Південну і східну частину материка, де середні висоти перевищують 1000 м, називають Високою Африкою. Тут платформа піднімалася, унаслідок чого із часом утворилися Ефіопське нагір’я та Східноафриканське плоскогір’я.
Водночас окремі блоки платформи на сході Африки опускалися, через що виникла ціла система глибоких розломів у земній корі, що утворили Великий Африканський розлом. Тут відбувалися виливи магми та виверження вулканів. Деякі з них уже згасли, наприклад найвища вершина Африки - гора Кіліманджаро(5895м).
У Високій Африці трапляються як поодинокі вершини, так і великі гірські масиви на краях платформи.
Драконові гори: їхні схили нагадують велетенські сходи, що спускаються до внутрішніх районів материка, а до узбережжя Індійського океану гори часто уриваються стрімкими схилами.
Капські гори - простягаються вздовж південного краю Африки, мають стрімкі схили.
На півночі Африки розташовані молоді Атлаські гори (Атлас).
Геологічний розвиток материка Ще 180 млн років тому Африка була
частиною стародавнього материка Гондвана. Коли Гондвана розкололася, від неї відокремилася Африканська літосферна плита. В основі сучасної Африки лежить частина цієї плити - Африкано-Аравійська платформа. Профіль рельєфу материка її осадового чохла в окремих місцях становить 7000 метрів. Складчасті споруди, що колись були на її місці, під впливом
зовнішніх сил зруйнувалися, утворивши високі рівнини. Вони простягаються
на сотні кілометрів. Таким є нагір’я Тібесті.
На півночі та заході материка платформа частіше зазнавала опускань,
утворюючи величезні западини. Вони часто затоплювалися морем. Нині тут
переважають висоти до 1000 м, і тому всю цю частину материка називають
Низькою Африкою.
Південну і східну частину материка, де середні висоти перевищують
1000 м, називають Високою Африкою. Тут платформа піднімалася, унаслідок чого із часом утворилися Ефіопське нагір’я та Східноафриканське
плоскогір’я.
Водночас окремі блоки платформи на сході Африки
опускалися, через що виникла ціла система глибоких розломів у земній
корі, що утворили Великий Африканський розлом. Тут відбувалися виливи магми та виверження вулканів. Деякі з них уже згасли, наприклад
найвища вершина Африки - гора Кіліманджаро(5895м).
У Високій Африці трапляються як поодинокі вершини, так і великі
гірські масиви на краях платформи.
Драконові гори: їхні схили нагадують велетенські сходи, що спускаються до внутрішніх районів материка, а до узбережжя Індійського океану гори часто уриваються стрімкими схилами.
Капські гори - простягаються вздовж південного краю Африки, мають стрімкі схили.
На півночі Африки розташовані молоді Атлаські гори (Атлас).