Поверхневі води Австралії до іть будь ласка! ( природна зона, кліматичний пояс, грунти, рослинний світ, тваринний світ)

Унікальність рослинного і тваринного світу. У межах Австралії, яка найраніше відокремилася від інших материків, за умов ізоляції утворився своєрідний рослинний і тваринний світ. Близько 75 % видів рослин материка є ендеміками, тобто зустрічаються лише тут. Інші 25 % мають близькі види в межах Південної Америки та Південної Африки.

Найхарактернішими рослинами Австралії є сотні видів евкаліптів, акацій і казуарини. Казуарини дещо нагадують дерево-восьминіг Мадагаскару, вони мають безлисті гілки, схожі на нитки.

Субтропічні евкаліптові ліси ростуть на південному заході та південному сході на поширених тут коричневих ґрунтах. Ці найвищі дерева планети є найтиповішими рослинами Австралії. Ще на початку XX ст. люди вирубували тут дерева висотою до 155 м. Евкаліпт має розгалужену кореневу систему, яка глибоко проникає в землю і ніби насосом витягує із землі воду своєю могутньою кореневою системою. Ця особливість дозволила людям використовувати евкаліпти як природний осушувач заболочених земель у деяких країнах світу, в тому числі в Європі.

Як декоративна рослина дерево потрапило сюди 1877 р. Пізніше з’ясували, що коріння евкаліпта виділяє речовини, які пригнічують інші рослини та призводять до їхньої загибелі.

Рятуючись від проміння палючого сонця, листя цієї рослини повертаються до нього ребром. Тому в евкаліптових лісах майже немає тіні. Евкаліпти мають дуже цінну деревину, а їхнє листя містить цілющу олію.

Австралійські аборигени першими почали використовувати цілющі властивості евкаліптів для лікування ран і малярії. Вони навіть назвали евкаліпт «деревом життя». Лісові пожежі, які бувають в Австралії або через велику спеку, або через сильні електричні розряди в атмосфері під час злив, для евкаліпта нестрашні. У багатьох видів евкаліптів насінини тріскаються та дають можливість рости новим деревам лише після пожеж. Навіть повністю згоріле дерево вже через кілька днів після пожежі дає численні пагони.

На національній емблемі Австралії зображено, крім евкаліпта, ще й акацію. Австралійські акації належать до родини мімозових. Окремі їхні види можна бачити в наших ботанічних садах. Усього їх налічують 750 видів. Ростуть вони у субтропіках і тропіках. Понад 50 % усіх видів акацій родом з Австралії. Це і кущі, і великі дерева.

Окремі види австралійських акацій мають чимале господарське значення. Це, насамперед, стосується австралійського чорного дерева з його цінною деревиною. З інших видів акації виготовляють дубильні речовини. Є акації, які використовують для виготовлення парфумів.

Тваринний світ півночі Австралії схожий на тваринний світ інших частин материка. Але існують і певні відмінності. Наприклад, лише у Північній Австралії трапляється гребеневий крокодил — один із найбільших на планеті. Його довжина досягає 6 метрів. Інколи здобиччю крокодила буває навіть акула.

На північно-східному узбережжі материка в густих лісах зустрічаються казуари. Птах має на голові роговий шолом, що захищає його від шипів і колючок, яких багато в тамтешніх лісах. Ці, схожі на страуса, птахи масою іноді понад 100 кг, досягають у висоту до 1,8 метра.

Казуар не може літати, але дуже швидко бігає. Цей птах досить агресивний і, потрапивши в небезпечну ситуацію, не тікає, а нападає, тому краще його не чіпати. Головна зброя казуара — сильні трипалі ноги з гострими кігтями, які здатні легко розпороти живіт мисливця одним ударом.

У саванах, напівпустелях і пустелях Австралії чимало отруйних змій і павуків. З-поміж них виділяють триметрового тайпана. Раніше укус цієї змії майже завжди закінчувався для людей смертю. Тайпан полює на пацюків, які живуть поряд із людиною. Тому ймовірність зустрічі із цією грізною змією в Австралії доволі велика. Тайпан намагається втекти від людини, але якщо відступати далі нікуди, сміливо кидається в атаку. Його атака блискавична. За один випад він може вкусити півторасантиметровими зубами три-чотири рази.

Ще одним небезпечним супутником людини в Австралії є австралійська сітчаста коричнева змія. Вона полює на дрібних гризунів, яких найбільше у фермерських господарствах. Цей двометровий плазун виробляє небагато отрути, але вона є однією з найсильніших у світі. У момент небезпеки змія піднімає голову над землею подібно до кобри і вигинає шию на зразок латинської літери «S».

В Австралії водиться і найотруйніший у світі австралійський лійковий павук. Зуби самців здатні прокусити ніготь на нозі дитини. Павуки ховаються у тріщинах скель і фундаментів будинків.