Особливості ічного положення карпат. пояснити їх вплив на формування природних гір

Карпатська гірська фізико-географічна країна розташована в межах середньої частини Європи. Одна з провінцій країни — Українські (Східні) Карпати — займає крайню західну частину України. У межах України розташована 1/10 частина підковоподібної Карпатської гірської країни. Більша її частина розташована на території Румунії, значно менша — Словаччини, зовсім незначна — Угорщини, Чехії, Польщі.

Геологічна будова та історія геологічного розвитку Українських Карпат відбиті на тектонічній та геологічній картах атласу. Карпатська фізико-географічна країна сформувалася у межах великої тектонічної структури у складі Середземноморського рухливого поясу — Карпатської складчастої системи, яка утворилася в період альпійської епохи гороутворення на основ давнього фундаменту. Цей фундамент складають гірські породи допалеозойської та палеозойської ери. У геотектонічному відношенні сучасні Карпатські гори є дуже молодими. Гороутворення, здіймання й активні деформації розпочалися відносно нещодавно — 10—15 млн. років тому. Початок піднять супроводжувався вулканічними процесами у Закарпатській частині регіону (Вулканічний хребет, Берегівське горбогір'я). Раніше, протягом усього мезозою і першої половини кайнозою, на цих площах були морські басейни, де спершу накопичувалися переважно вапняки, а в крейдовий та палеогеновий періоди — піски і глини, тобто флішеві товщі. Флішеві утворення ускладнені численними тектонічними порушеннями: складками, насувами, скибами (великі луски) та іншими деформаціями.