Чому висотні пояси пн.і пд. схилів зх. і сх. частин гімалаїв різняться між собою?

Для Великих Гімалаїв характерні гребені альпійського типу, значні висотні контрасти, потужне заледеніння (площа льодовиків понад 33 тис. км²). Рельєф місцевості створює декілька доступних для перетину перевалів через гори, включаючи:

Банігал (англ. Banihal Pass[en]) — важливий прохід, що сполучає гірські райони Джамму з долиною Кашмір.
Зоджі-Ла (англ. Zoji La) лежить між долиною Кашмір та округом Каргіл, і є єдиним західним входом у високогір'я Ладакх.
Перевал Рогтанг (англ. Rohtang Pass[en]) в штаті Гімачал-Прадеш, Індія.
Перевал Моган (англ. Mohan Pass[en]) є основним у рогах Шивалік, найпівденніших і геологічно молодих передгір'ях, що йдуть паралельно основним Гімалаям в Сіккімі.

Північні, більш короткі схили, які прилягають до порівняно вищого Тибетського нагір'я, мають меншу відносну висоту, ніж південні. Вони обмежені долинами річок Цангпо (Брахмапутра), Інд. У Гімалаях беруть початок основні річки Азії — Інд, Ганг, Брахмапутра. Південні схили Гімалаїв знаходяться під сильним впливом літнього мусону, характерними є сильні опади, добре розвинена висотна поясність фауни. На північних схилах вплив мусону слабшає, домінують гірські степи, напівпустелі. Вище 5000 м — ландшафти гляціально-нівального поясу.