Рельє́ф Украї́ни здебільшого рівнинний, оскільки 95 % її території займають рівнини і лише 5 % — гори. Серед рівнин 70 % займають низовини, 25 % — височини.
Україна, фізична карта
Український степ улітку. Центральні, південні і східні частини країни.
Більша частина території України належить до південно-західної окраїни Східно-Європейської рівнини та має рівнинний рельєф; тільки на півдні височать Кримські гори, а на заході — Карпати. Східно-Європейська рівнина в межах України складається з височинних і низинних ділянок, що збігаються відповідно з підняттями й опусканнями кристалічного фундаменту платформи. Серед перших найзначніші Волинська височина, Подільська височина, що простягаються з північного заходу на південний схід від верхньої течії річки Західний Буг і лівих допливів верхів'я Дністра до долини Південного Бугу. На правобережжі Дніпра розташована Придніпровська височина (висота до 323 м). У південно-східній частині країни є невелика Приазовська височина (максимальна висота 324 м — гора Бельмак-Могила). З північного сходу до неї примикає Донецький кряж (найбільша висота 367 м — гора Могила Мечетна), на території якого часто трапляються терикони, кар'єри й інші антропогенні форми рельєфу. На північному сході у межі України заходять відроги Середньоруської височини.
Північ
Північну частину України займає південь Поліської низовини з висотами 150—200 м; її рівнинна (місцями ускладнена моренно-горбкуватими, еоловими формами рельєфу й карстом) поверхня складена древніми флювіогляціальними й алювіальними відкладами.
На південному сході Поліська низовина поступово переходить у Придніпровську низовину, що простирається по лівобережжю Дніпра в його середній течії. У західній частині низовини добре виражені заплавна й надзаплавна тераси Дніпра; східна частина є рівнинною, розчленованою ярами, балками й асиметричними долинами лівих допливів Дніпра.
Південь
Південна частина України зайнята Причорноморською низовиною, злегка похилою на півдні з широкими долинами й плоскими вододілами з подами і степовими блюдцями, що утворилися в результаті суфозії у лесових породах.
Низинні простори Північного Криму, що є продовженням Причорноморської низовини (за винятком Керченського півострова, що відрізняється горбкуватим рельєфом і наявністю грязьових вулканів), на півдні переміняються Кримськими горами (найвища — Південна, або Головна Кримська гряда з вершиною Роман-Кош — 1545 м). Для рельєфу Кримських гір характерні вирівняні поверхні (яйли) із широким розвитком карстових форм.
Рельє́ф Украї́ни здебільшого рівнинний, оскільки 95 % її території займають рівнини і лише 5 % — гори. Серед рівнин 70 % займають низовини, 25 % — височини.
Україна, фізична карта
Український степ улітку. Центральні, південні і східні частини країни.
Кримські гори.
Українські Карпати. Ясіня.
Балабанівська балка. Харківська область.
Більша частина території України належить до південно-західної окраїни Східно-Європейської рівнини та має рівнинний рельєф; тільки на півдні височать Кримські гори, а на заході — Карпати. Східно-Європейська рівнина в межах України складається з височинних і низинних ділянок, що збігаються відповідно з підняттями й опусканнями кристалічного фундаменту платформи. Серед перших найзначніші Волинська височина, Подільська височина, що простягаються з північного заходу на південний схід від верхньої течії річки Західний Буг і лівих допливів верхів'я Дністра до долини Південного Бугу. На правобережжі Дніпра розташована Придніпровська височина (висота до 323 м). У південно-східній частині країни є невелика Приазовська височина (максимальна висота 324 м — гора Бельмак-Могила). З північного сходу до неї примикає Донецький кряж (найбільша висота 367 м — гора Могила Мечетна), на території якого часто трапляються терикони, кар'єри й інші антропогенні форми рельєфу. На північному сході у межі України заходять відроги Середньоруської височини.
Північ
Північну частину України займає південь Поліської низовини з висотами 150—200 м; її рівнинна (місцями ускладнена моренно-горбкуватими, еоловими формами рельєфу й карстом) поверхня складена древніми флювіогляціальними й алювіальними відкладами.
На південному сході Поліська низовина поступово переходить у Придніпровську низовину, що простирається по лівобережжю Дніпра в його середній течії. У західній частині низовини добре виражені заплавна й надзаплавна тераси Дніпра; східна частина є рівнинною, розчленованою ярами, балками й асиметричними долинами лівих допливів Дніпра.
Південь
Південна частина України зайнята Причорноморською низовиною, злегка похилою на півдні з широкими долинами й плоскими вододілами з подами і степовими блюдцями, що утворилися в результаті суфозії у лесових породах.
Низинні простори Північного Криму, що є продовженням Причорноморської низовини (за винятком Керченського півострова, що відрізняється горбкуватим рельєфом і наявністю грязьових вулканів), на півдні переміняються Кримськими горами (найвища — Південна, або Головна Кримська гряда з вершиною Роман-Кош — 1545 м). Для рельєфу Кримських гір характерні вирівняні поверхні (яйли) із широким розвитком карстових форм.
Объяснение: