Адплиб ртм пь одрл олрлли
Так, тітонько Поллі.
Вибач, що змусила тебе вечеряти молоком і хлібом на кухні,
але я не могла вчинити інакше.
Та я навіть рада, тітонько, що так вийшло. Я люблю молоко
хліб, і Ненсі мені подобається. Тож ви правильно вчинили.
Тітка Поллі рвучко ви в кріслі.
Полліанно, тобі вже час спати. У тебе був важкий день, а завт
ра нам потрібно розпланувати твій час, а також передивитися
можливо, доведеться щось докупити. Ненсі дасть тобі
свічку — будь із нею обережна. До сніданку потрібно спуститися о
пів на восьму. Не запізнюйся. На добраніч!
Полліанна раптом підійшла до тітки й ніжно її обняла.
Мені тут так добре, радісно зітхнула дівчинка. — Думаю,
мені буде дуже добре з вами. Я знала про це, ще коли збиралася
сюди їхати. На добраніч! — весело закінчила Полліанна, вибігаю-
чи з кімнати.
Це ж треба, стиха мовила міс Поллі. — Що за дивна дити-
на? — Раптом вона спохмурніла: Вона рада, що я її покарала,
а мені не варто перейматися, що я це зробила. І їй подобається
жити зі мною! Дивина, та й годі, мовила міс Поллі, знову беручи​

irinamazda    3   27.05.2020 09:35    1