1. Обгрунтуйте позитивні та негативні наслідки демографічної політики «одна родина — одна дитина». Чому в 2016 р. в Китаї були послаблені обмеження на кількість дітей у родині? 2. Чим спричинений «міський вибух» у Китаї?
1. Позитивні наслідки демографічної політики "одна родина - одна дитина":
- Зниження природних приростів населення: ця політика сприяла зниженню кількості народжень, що може бути важливим для країни з великим населенням, де можуть виникати проблеми в забезпеченні всіх громадян інфраструктурою, освітою, медичними послугами тощо.
- Економічні вигоди: менше дітей означає менше видатків на їх утримання, що дозволяє більше ресурсів вкласти в розвиток економіки, покращення життя інших членів суспільства, інфраструктури тощо.
Негативні наслідки:
- Нерівномірна статева структура населення: через перевагу отримувану синіми дітьми, політика "одна родина - одна дитина" призвела до статевого дисбалансу у населенні, звертається зі статистикою на таке негативне явище, як "активний жниварний маятник", коли народжується недолекла кількість дівчат, що може мати наслідки для балансу статей населення.
- Проблеми з утриманням старіючого населення: у зв'язку зі зниженням народжуваності, зросла співвідношення пенсіонерів до економічно активного населення, що може створювати фінансові проблеми при забезпеченні пенсій, медичних послуг та догляду за літніми громадянами.
У 2016 році в Китаї були послаблені обмеження на кількість дітей у родині через кілька основних причин:
- Демографічний фактор: Китай відчував на собі негативні наслідки політики "одна родина - одна дитина". Зниження народжуваності спричинило проблеми зі старінням населення та збільшенням економічного навантаження на молодше покоління. Тому було прийнято рішення послабити обмеження, щоб стимулювати більше пар отримати більше дітей.
- Соціально-економічні причини: Китай хотів забезпечити далі своє економічне зростання і зміцнення своєї ролі у світовій арені. Зменшення народжуваності могло вплинути на демографічні пропорції і призвести до скорочення робочої сили. Тому були послаблені обмеження, щоб підтримати рівновагу між народжуваністю і робочою силою.
2. "Міський вибух" у Китаї спричинений кількома факторами:
- Міграція з сільських районів: Китай протягом останніх десятиліть свідчив про інтенсивну міграцію населення з сільських районів до великих міст. Це швидке переселення людей вимагало швидкого розвитку житлової і соціальної інфраструктури, багато міст не були готові до таких масштабних змін.
- Непропорційність розподілу ресурсів: у зв'язку зі зростанням населення в містах, ресурси, такі як вода, електроенергія, земля і соціальні послуги стали недостатніми. Це призводило до нерівномірного розподілу і незадовільного задоволення потреб населення, а також до соціального нерівня.
- Економічні нерівності: зростання міського населення супроводжується економічними нерівностями. Велика частина міського населення отримує низьку заробітну плату і проживає в незадовільних житлових умовах, тоді як інші люди мають величезне багатство. Це призводить до соціальної нестабільності та конфліктів у суспільстві.
Основою такого міського вибуху стали ці соціально-економічні проблеми, які вимагають уваги влади для створення політики, орієнтованої на вирішення проблем міського розвитку та поліпшення якості життя населення.
- Зниження природних приростів населення: ця політика сприяла зниженню кількості народжень, що може бути важливим для країни з великим населенням, де можуть виникати проблеми в забезпеченні всіх громадян інфраструктурою, освітою, медичними послугами тощо.
- Економічні вигоди: менше дітей означає менше видатків на їх утримання, що дозволяє більше ресурсів вкласти в розвиток економіки, покращення життя інших членів суспільства, інфраструктури тощо.
Негативні наслідки:
- Нерівномірна статева структура населення: через перевагу отримувану синіми дітьми, політика "одна родина - одна дитина" призвела до статевого дисбалансу у населенні, звертається зі статистикою на таке негативне явище, як "активний жниварний маятник", коли народжується недолекла кількість дівчат, що може мати наслідки для балансу статей населення.
- Проблеми з утриманням старіючого населення: у зв'язку зі зниженням народжуваності, зросла співвідношення пенсіонерів до економічно активного населення, що може створювати фінансові проблеми при забезпеченні пенсій, медичних послуг та догляду за літніми громадянами.
У 2016 році в Китаї були послаблені обмеження на кількість дітей у родині через кілька основних причин:
- Демографічний фактор: Китай відчував на собі негативні наслідки політики "одна родина - одна дитина". Зниження народжуваності спричинило проблеми зі старінням населення та збільшенням економічного навантаження на молодше покоління. Тому було прийнято рішення послабити обмеження, щоб стимулювати більше пар отримати більше дітей.
- Соціально-економічні причини: Китай хотів забезпечити далі своє економічне зростання і зміцнення своєї ролі у світовій арені. Зменшення народжуваності могло вплинути на демографічні пропорції і призвести до скорочення робочої сили. Тому були послаблені обмеження, щоб підтримати рівновагу між народжуваністю і робочою силою.
2. "Міський вибух" у Китаї спричинений кількома факторами:
- Міграція з сільських районів: Китай протягом останніх десятиліть свідчив про інтенсивну міграцію населення з сільських районів до великих міст. Це швидке переселення людей вимагало швидкого розвитку житлової і соціальної інфраструктури, багато міст не були готові до таких масштабних змін.
- Непропорційність розподілу ресурсів: у зв'язку зі зростанням населення в містах, ресурси, такі як вода, електроенергія, земля і соціальні послуги стали недостатніми. Це призводило до нерівномірного розподілу і незадовільного задоволення потреб населення, а також до соціального нерівня.
- Економічні нерівності: зростання міського населення супроводжується економічними нерівностями. Велика частина міського населення отримує низьку заробітну плату і проживає в незадовільних житлових умовах, тоді як інші люди мають величезне багатство. Це призводить до соціальної нестабільності та конфліктів у суспільстві.
Основою такого міського вибуху стали ці соціально-економічні проблеми, які вимагають уваги влади для створення політики, орієнтованої на вирішення проблем міського розвитку та поліпшення якості життя населення.