Покладемо злегка надуту зав’язану повітряну кульку під ковпак повітряного насоса . Якщо з-під ковпака відкачувати повітря, то об’єм кульки почне збільшуватись . Чому так відбувається?
І ззовні, і всередині кульки міститься повітря (газ). Газ складається з частинок (атомів і молекул), які весь час рухаються в усіх напрямках і “бомбардують” гумову плівку, створюючи на неї тиск . Зрозуміло, що сила удару однієї частинки дуже мала, проте частинок у газі надзвичайно багато і за секунду кількість їхніх ударів по поверхні плівки становить число, яке має 23 нулі! Таким чином, загальна сила, з якою вдаряє така величезна кількість частинок, є значною.
Повітря всередині й зовні кульки створює тиск відповідно на внутрішню і зовнішню поверхні гумової плівки. Якщо ці тиски є однаковими, гумова плівка не розтягується. А от якщо тиск усередині кульки стає більшим від зовнішнього тиску, то кулька збільшує свій об’єм.
Чому гази створюють тиск?
Покладемо злегка надуту зав’язану повітряну кульку під ковпак повітряного насоса . Якщо з-під ковпака відкачувати повітря, то об’єм кульки почне збільшуватись . Чому так відбувається?
І ззовні, і всередині кульки міститься повітря (газ). Газ складається з частинок (атомів і молекул), які весь час рухаються в усіх напрямках і “бомбардують” гумову плівку, створюючи на неї тиск . Зрозуміло, що сила удару однієї частинки дуже мала, проте частинок у газі надзвичайно багато і за секунду кількість їхніх ударів по поверхні плівки становить число, яке має 23 нулі! Таким чином, загальна сила, з якою вдаряє така величезна кількість частинок, є значною.
Повітря всередині й зовні кульки створює тиск відповідно на внутрішню і зовнішню поверхні гумової плівки. Якщо ці тиски є однаковими, гумова плівка не розтягується. А от якщо тиск усередині кульки стає більшим від зовнішнього тиску, то кулька збільшує свій об’єм.