1. Маркетингове середовище організації − це: а) сукупність тих факторів, на які організація має змогу впливати;
б) комплекс факторів, які обов'язково враховує організація в своїй діяльності;
в) сукупність заходів, спрямованих на кращу адаптацію організації до зовнішніх умов;
г) сукупність факторів, які знаходяться поза межами організації та впливають на її діяльність.
2. До факторів мікросередовища організації належать:
а) споживачі, посередники, митна служба, податкова адміністрація;
б) конкуренти, споживачі, контактні аудиторії, політико-правові фактори;
в) торговельні посередники, постачальники, конкуренти, споживачі, контактні аудиторії;
г) торговельні посередники, постачальники, конкуренти, споживачі, контактні аудиторії, політико-правові фактори.
3. Економічними факторами є:
а) нові технології виробництва;
б) регуляторна діяльність уряду;
в) рівень інфляції, його зміни;
г) можливості доставки товарів.
4. До якої групи факторів макросередовища організації доцільно віднести старіння населення країни:
а) економічні;
б) природні;
в) демографічні;
г) політичні.
5. Вплив покупців на маркетингову діяльність компанії буде вищим, якщо:
а) покупців багато;
б) покупців мало;
в) покупці − домашні господарства, а не організації;
г) покупці мають гостру потребу в товарі.
6. Актуальність маркетингової діяльності зменшується в умовах:
а) досконалої конкуренції;
б) монополістичної конкуренції;
в) олігополістичної конкуренції;
г) чистої монополії.
7. Контактні аудиторії компанії − це:
а) організації чи окремі особи, які виявляють інтерес до діяльності компанії та здатні впливати на досягнення її цілей;
б) організації чи окремі особи, які взаємодіють з компанією з приводу придбання товарів;
в) організації, які допомагають компанії у просуванні і збуті її продукції;
г) фірми й окремі особи, які забезпечують компанію ресурсами, необхідними для виробництва товарів.
8. До демографічних факторів макросередовища організації не належать:
а) чисельність населення;
б) рівень зайнятості населення;
в) щільність населення;
г) вікова структура населення.
9. Фактори, що генеруються макрооточенням підприємства:
а) зовнішні і внутрішні;
б) зовнішні;
в) некеровані;
г) керовані.
10. Метод, який не вказує причини зміни фактору, але висвітлює ретроспективу його розвитку:
а) екстраполяції;
б) Делфі;
в) сценаріїв;
г) перехресна матриця;
11. Групування факторів маркетингового середовища на зовнішні та внутрішні (відносно фірми) та їх аналіз з позиції визначення чи негативного впливу на маркетингову діяльність фірми, це:
а) метод екстраполяції;
б) SWOT-аналіз;
в) метод Делфі;
г) перехресна матриця.
12. Коли визначено зв'язок між причинами та наслідками подій, для прогнозування економічних змін розробляються:
а) математичні моделі;
б) економіко-математичні моделі;
в) економетричні моделі;
г) економічні моделі.
13. Система функціонування фірми на ринку, яка на перше місце висуває товарні властивості, параметри і якості, вважаючи, що в основі маркетингу лежить товар і послуга:
а) товарний маркетинг;
б) маркетинг споживача;
в) комбінований маркетинг;
г) стратегічний маркетинг.
14. Залежно від сфери маркетингової діяльності розрізняють:
а) комбінований маркетинг;
б) оперативний маркетинг;
в) стратегічний маркетинг;
г) маркетинг товарів споживчого попиту і виробничо-технічного призначення.
15. Залежно від ступеня диференціації (групування) маркетингових заходів розрізняють:
а) маркетинг товарів виробничо-технічного призначення;
б) комбінований і оперативний маркетинг;
в) стратегічний маркетинг;
г) глобальний і диференційований маркетинг.
16. Вид маркетингу, який охоплює заходи для усіх споживачів, стандартизовані програми виробництва товарів, розрахованих на масового споживача:
а) глобальний;
б) диференційований;
в) оперативний;
г) стратегічний.
17. Причини виникнення ремаркетингу:
а) неврахування стимулюючих чинників збуту, рекламних поновлень, конкуренції товарів;
б) нехтування рекламою, дослідженням конкурентоспроможності товарів;
в) нехтування елементами дослідження попереднього продажу, і інформатизації;
г) неритмічне, непостійне застосування чинників стимулювання і додаткових послуг.
18. Причини виникнення демаркетингу:
а) неритмічне, непостійне застосування чинників стимулювання і додаткових послуг;
б) нехтування рекламою, дослідженням конкурентоспроможності товарів;
в) неврахування особливостей, якостей товарів, які негативно впливають на здоров'я громадян, навколишнє середовище;
г) неврахування стимулюючих чинників збуту, рекламних поновлень, конкуренції товарів.
19. Вид маркетингу, при якому фірми отримують обсяги виторгу і прибутків за рахунок активного збуту, розширення мережі торговельних організацій, використання прогресивних методів торгівлі тощо:
а) торговельний;
б) товарний;
в) внутрішньоринковий;
г) виробничий.