Які критерії нормального дихання у постраждалого ??

Серцево-легенева реанімація

Серцево-легенева реанімація – невідкладна процедура, спрямована на відновлення життєдіяльності організму та виведення його зі стану клінічної смерті; передбачає компресію грудної клітки (непрямий масаж серця) та штучну вентиляцію легенів (штучне дихання. Хоча, за останніми рекомендаціями, у разі, якщо не можливо робити штучне дихання, можна лише робити непрямий масаж серця (глибина компресій 5–6 см, ритм 100–120 хв.

Щоб відновити кровообіг, ми маємо робити серцево-легеневу реанімацію, але зазвичай самої лише реанімації не достатньо для відновлення нормального ритму серця. Ми своїми натисками будемо механічно відновлювати кровообіг, щоб не допустити біологічної смерті мозку, але лише дефібрилятор зможе зняти фібриляцію шлуночків.

Звісно, можна робити серцево-легеневу реанімацію до приїзду медиків, бо вони мають дефібрилятори, а можна вчинити, як у цивілізованих країнах світу, і встановити автоматичні зовнішні дефібрилятори (АЗД) у людних місцях, щоб мати змогу швидше врятувати людину.