Мені сподобалось те, що авторка намагається показати батькам, що прагнення виховати своїх нащадків “ідеальними” позбавляє дітей їхньої індивідуальності, робить їхнє життя нудним і нецікавим, а нерідко призводить до відчуження. Надто самостійний, серйозний, проте “штучний” хлопчик Конрад, потрапивши в реальне життя,не лише сам вчиться жити в суспільстві, а й навчає дорослих придивлятися до дитячих проблем, розуміти мотиви їхніх учинків” упорядковувати власне життя, щоб бути дітям гідним прикладом.
Мені сподобалось те, що авторка намагається показати батькам, що прагнення виховати своїх нащадків “ідеальними” позбавляє дітей їхньої індивідуальності, робить їхнє життя нудним і нецікавим, а нерідко призводить до відчуження. Надто самостійний, серйозний, проте “штучний” хлопчик Конрад, потрапивши в реальне життя,не лише сам вчиться жити в суспільстві, а й навчає дорослих придивлятися до дитячих проблем, розуміти мотиви їхніх учинків” упорядковувати власне життя, щоб бути дітям гідним прикладом.