Мурашки притискуються черевцем до землі й позначають свій шлях краплями пахучої рідини. «Траси» мурашок бувають завдовжки кілька метрів. Оскільки запах достатньо відчутний, то деякі мурашки біжать не там, де позначено шлях, а збоку, навіть загубивши слід, вони знову знаходять «дорогу» і прямують нею.