ІІ варіант І рівень.
1. Яка притча навчає нас поваги до людей?
а) „Про блудного сина”;
б) „Про зерно гірчиці”;
в) „Про заблукану вівцю”.
2. З якої притчі ці слова: „ Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний зватися твоїм сином.”
а) „ Про заблукану вівцю”;
б) „ Про блудного сина”;
в) „ Про двох синів”.
3. Чого навчає нас притча про милосердного самарянина?
а) співчуття і милосердя;
б) слухняності;
в) прощати.
ІІ рівень.
4. Що означає прощати?
5. Що таке повага?
6. Образом кого є „ молодший син” у притчі про блудного сина?
ІІІ рівень.
7. Чому послух відіграє важливу роль у житті дитини?
8. У чому виявилось милосердя батька у притчі про блудного сина?
9. Поясни притчу про зерно гірчичне.
ІV рівень
Поділіться міркуваннями:„ Як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само. "
БУДЬ ЛАСКА ДУЖЕ ТРЕБА ІВ
2Б
3А
4 Прощення відіграє дуже важливу роль у житті людини. Не навчившись прощати, нам дуже важко побудувати стосунки один з одним. Справа в тому, що в процесі нашої взаємодії з людьми постійно виникають обставини, коли хтось поступає з нами неправильно. Ці неправильні дії обов’язково є у всіх людей.
5 Повага - визнання високого статусу, шанобливе ставлення до кого-небудь або чого-небудь, що ґрунтується на дійсному визнання достоїнств, заслуг, особистих якостей, унікальних особливостей.
6 У притчі під батьком слід розуміти Бога, а під блудним сином – грішника, що кається. На блудного сина схожа кожна людина, яка душею своєю відходить від Бога і веде розбещений, свавільний (грішний іб життя; своїми гріхами вона губить свою душу і всі дари (життя, здоров`я, силу, здібності), які отримала від Бога.
7 Батьківська мудрість є духовним надбанням дітей, сімейні стосунки побудовані на громадянському обов’язку, відповідальність, мудрій любові й вимогливій мудрості батька й матері, самі стають величезною виховальною силою.
8 Притча про блудного сина просто, але глибоко висловлює дійсність навернення» (Йоан Павло ІІ «Dives in Misericordia». У цій притчі можемо побачити як історію окремого грішника так і цілого людства, що відпало від вірності Богові внаслідок первородного гріха. В цій притчі відкриваємо сутність Божого милосердя так, що деякі богослови пропонують називати цю притчу не притчею про блудного сина, а про Милосердного Отця.
9 При́тча про зерно́ гірчи́чне — це притча яку розповів Ісус Христос, маючи на увазі що Царство Боже подібне до гірчичного зерна. Притча описана у Євангелії від Луки 13:18-19, від Марка 4:30-32 та від Матвія 13:31-32.
10 Це суспільство, у якому ми живемо, створене людьми. Кожен з нас є частиною цього суспільства і кожен з нас бере участь у його створенні.
Звичайно, що є такі, котрі активні і є менш активні, або й байдужі, але кожен відповідає за те, що є зараз і те, що буде потім. Хочемо ми цього чи не хочемо, але так є!