В історії психології склалися два різні підходи до вивчення психічних явищ: 1) геоцентричний; 2) геліоцентричний. Перший прагне проникнути в сутність психіки як «Явища в собі», особливий внутрішній світ, відділений від зовнішнього. Другий шукає шляхів до розуміння психіки в тих стосунках, які складаються в процесі взаємодії людини з довкіллям.
1) Як пояснити це явище?
2) Укажіть, у чому полягають переваги і недоліки цих підходів.
3) Який підхід переважає у науковій психології? Чому?