В кожну історичну епоху в мислителів існувало поняття "людського щастя". Категорія "щастя" була завжди, починаючи із Платона і Арістотеля і закінчуючи моральним кодексом будівельника комунізму М. Хрущова і філософією хіппі. Єдина епоха де не існувало поняття "щастя" це Середні віки. Чому в Середні віки не було такої категорії і що було аналогом щастя?