Учитель фізичної культури Д.С. відпустив з уроку учня, який був черговий у цей день і мав вимити після заняття підлогу у спортивному залі. Про причини такого дозволу Д.С. не зміг сказати учням з етичних міркувань. Призначений замість нього черговий учень відмовився мити підлогу, бо мовляв, це не його черга. Учитель впевнено заявив у присутності усіх учнів: - Не турбуйтесь, Сергій підлогу помиє.
Учні розійшлися, а Сергій мовчки усівся на гімнастичну лаву, не виказуючи жодних намірів мити підлогу. Учитель, не подаючи виду, мовчки вів записи в журналі. А час спливав. Що зробити? Накричати? Вдатись до погроз? Закінчивши записи Д.С. підійшов до Сергія і сказав:
- Слухай, Сергію! Коли ти відмовився мити підлогу, я міг, певне, призначити іншого. Але чи було б це справедливо? Інший нічим не гірше за тебе. Чи варто було кидати жереб?
- А чому б і ні? - посміхнувся Сергій.
- Добре, давай розберемося, хто з нас правий? - учитель присів на лаву поряд. - Поміняємось ролями. Припустимо я згарячу заявив усім, що ти виконаєш вказівку вчителя. А якби ти вчинив на моєму місці?
Сергій мовчав, опустивши голову, але учитель відчув, що настрій у хлопця міняється, і запитав:
- Тобі що, соромно братися за прибирання?
Скинувши куртку, учитель викрутив ганчірку над відром. І тут Сергій, здався і почав мити сам. А на наступному уроці учитель жартома повідомив групі, що він і Сергій підлогу вимили за всіма правилами. Завершення конфлікту зблизило двох людей.
1. Проаналізуйте цю ситуацію з погляду вимог принципів виховання і використання методів виховання.