Що є незвичним у розказаній історії? Що могло відбуватися насправді, а що додано завдяки народній фантазії?

Незвичним є велетень Силун, який володів величезною рівниною, вкритою травами, деревами; по ній протікали струмки та річки, багаті на рибу, і який добре вмів господарювати, мав багато черід корів, волів, отари овець, стада свиней. А гусей та качок, курей просто не злічитиі «Палац у Силуна був із мармуру, шпилі сягали до хмар. Замість ліжка у нього — золота колиска, вдень відпочивав у срібному
А також велетень Карпо, який боровся з Силуном.
Це дійсно могло відбуватися: «Слуги обробляли землю, годували
худобу, примножуючи багатство велетня. Самі ж тулилися в
землянках, а кидати роботу не сміли. Так до кінця життя й були
кріпаками.
Був серед челяді хлопець Карпо Дністровський, який прийшов з
берегів Дніпра ще десятилітнім, щоб працювати й допомогти бідній
матері. Добре працював Карпо, ще й іншим допомагав. За це його
всі полюбили. Пройшло десять років, і Карпо вирішив повернутися
додому».
А це вже додано завдяки народній фантазії: «Уранці наймити
побачили, що навколо постали лише гори, а панський палац
провалився у прірву, яка одразу ж заповнилася водою й
утворилося озеро. Назвали його Синевір. Горам на честь Карпа
дали назву Карпати. Люди залишилися там жити й працювати.
Силун і тепер не стих під землею, все пробує вибратися, але не
має такої сили, бо постарів».