Брати сіяли пшеницю та возили продавати у столицю. Були працьовитими, але безвідповідальними, уникали труднощів. Жоден з них не стеріг лан, проте на ранок казали неправду батькові, що в полі усе гаразд. Заздрісні та підступні старші брати, викрадають коней Івана, щоб продати на базарі. А коли найменший брат їх наздогнав, хочуть позбавитись від нього, щоб йому не дістались виручені за коней гроші. Дають завдання принести жарину, що світиться удалині, а самі надіються: «Як розбійники там стали - Згадуй лиш його як звали!".