Одного разу побачив на палубі великого рака. Підбіг до нього, од цікавості почав чухатися. А омар лежить собі, і вдає ніби не бачить мене. Це дуже обурило мене. Я нахмурився і ляснув його лапкою. Незворушний рак миттю міцно стиснув мою лапу своєю твердою клешнею. Від болю та несподіванки я заверещав. На вереск прибіг боцман і розняв ракові клешні. З криком я побіг геть.
Коли метрового омара сушили на сонці, я вперто ламав йому вуса, тримаючись подалі від його клешень.
Коли метрового омара сушили на сонці, я вперто ламав йому вуса, тримаючись подалі від його клешень.