Раніше судимий за грабіж С., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вчинив крадіжку. За ч. 2 ст. 185 КК України його було
засуджено до покарання у виді 4 років обмеження волі. Призначаючи
це покарання, суд послався на визнання С. своєї вини, позитивну
характеристику за місцем проживання та ту обставину, що на його
утриманні знаходиться неповнолітня дитина.
Прокурор звернувся до апеляційного суду, поставивши питання
про скасування вироку у зв’язку з невідповідністю призначеного
покарання тяжкості злочину та особі засудженого, оскільки С. вчинив
злочин повторно, під час вчинення злочину перебував у стані
алкогольного сп’яніння.