Прочитай уривок Олеся Донченка «Лісовою стежкою» з повісті «Лісничиха».

• Прочитай уривок Олеся Донченка «Лісовою стежкою» з повісті «Лісничиха». Хвильки хлюпали в неї поміж пальців і здіймались ясними пухирями, в яких відбивалось на мить то жовте листя клена, то клаптик блакитного неба, то обличчя в білій хусточці.
• Попрацюйте разом! Прочитайте оповідання за частинами. Знайдіть рядки, в яких описується зовнішність дівчинки: її одяг, обличчя, очі, волосся, руки.
«Ішла дівчинка років тринадцяти. На ній була картата новенька кофтина, синя спідниця Й біла хустинка, як терен-цвіт. І ця хустинка різко відтіняла чорні брови дівчинки, її засмагле обличчя Й світлі очі. Такі світлі Й зелені, що в темряві вони, мабуть, блимають, як світлячки. Її кругле ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатенький ніс скидався на жовту лісову грушку, яка вистигла проти сонця аж на верхівці дерева».
«Руки в дівчинки були шершаві, як дубова кора, засмаглі і подряпані».
«Хустинка в неї зсунулася набік, і з-під неї вибилася хмарка льняного волосся, білого і легкого, як пух, — дмухне вітерець, так воно й розлетиться навколо».
• Якою зображено Улянку на малюнку? Що зображено на ілюстрації до уривку «Лісовою стежкою» повісті Олеся Донченка «Лісничиха»?
• У яких словах розкрито ставлення дівчинки до природи? Дівчинка турботливо розмовляє з деревами, як з друзями, замічає усі зміни в природі (спостерігає за природою, милується нею та оберігає її).
— Здрастуйте, сестри-берізки, вас не впізнати сьогодні. Чи ви це, мої білокорі?
Ой, леле, не чують привіту, свічками золотими палахкотять.
— Ой, який же ти став тепер, мій лісе-брате! — думає дівчинка. — Як же ти пишно прибрався! Ось ти яка, осінь, у лісі!
• Знайдіть у тексті речення з порівняннями. Що вони додають до характеристики образу Улянки?
«На ній була картата новенька кофтина, синя спідниця й біла хустинка, як терен-цвіт».
«Такі світлі й зелені, що в темряві вони, мабуть, блимають, як світлячки».
«Її кругле ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатенький ніс скидався на жовту лісову грушку».
«Йшла вона легким безшумним кроком, наче пливла над стежкою, і тільки іноді під її черевиками стиха хрускала суха гілочка або жолудь».
«Руки в дівчинки були шершаві, як дубова кора, засмаглі і подряпані».
«Хустинка в неї зсунулася набік, і з-під неї вибилася хмарка льняного волосся, білого і легкого, як пух, — дмухне вітерець, так воно й розлетиться навколо».
Порівняння дають змогу предмет-порівняння конкретизувати образом-порівнянням. Порівняння додають виразності та конкретизації чомусь, привертають увагу, впливають на емоційне сприйняття.
• Поміркуйте разом над значенням виділених висловів. Очі блимають, як світлячки (очі – дзеркало душі). Йшла, наче пливла над стежкою (обережно і тихо йшла стежкою). З-під хустинки вибилась хмарка льняного волосся (симпатична білява дівчинка). Сестри-берізки свічками золотими палахкотять (пожовкло листя на березах).