Привіт мені треба лист до діка сенда іть

Дорогий друже!

Мені б дуже хотілося, щоб ти, Діку, став моїм другом. Знаєш, чому? Тому що ти надійний, сміливий, розумний. Ти завжди можеш знайти вихід із найскладні­шої ситуації.

Незважаючи на те, що тобі лише п’ятнадцять, ти здійснюєш дорослі вчинки. Ти взяв на себе величезну відповідальність за життя людей і гідно впорався з цим.

Знаю, Діку, як ти переживав, що тобі не вистачало знань, коли у критичній ситуації ти став капітаном. Дуже хотілося тобі до коли ти повторював: «Так, якби на борту «Пілігрима» я знав усе те; що мав знати справжній моряк, скількох нещасть можна було б уникнути» (переклад П. Соколовськогб). Було б добре, якби такі муки совісті періодично з’являлися у кожного з нас. Можливо, тоді люди, більше б думали і не чинили б поганих вчинків.

А ще приємно, Діку, що ти це розумієш, прагнеш знань і сміливо йдеш до по­ставленої мети. Ти молодець, шо вивчився, став капітаном і виправдав надії міс­тера Велдона і капітана Халла.

Читаючи роман, я весь час думав; «А раптом він зазнається? Почне зневаж­ливо ставитися до всіх?» Діку, ти молодець! Ти витримав! Цього не сталося. Пра­вильно сказав капітан Халл: «Скромність і рішуча вдача — оце і є Дік Сенд!» Ти ніколи не підвів ані містера Велдона, ані капітана Халла, ані нас, твоїх читачів і шанувальників. Хай щастить тобі в усьому!

Твій друг —