зміцнення здоров'я, загартування організму і підвищення його стійкості до впливу несприятливих чинників бойової діяльності, удосконалення особистої фізичної підготовки, набутої на заняттях з фізичної культури;
оволодіння навичками прискореного руху, подолання перешкод, рукопашного бою, плавання, надання до товаришеві;
розвиток і постійне вдосконалення фізичних якостей - витривалості, сили, швидкості, спритності;
виховання психічної стійкості, впевненості у своїх силах, цілеспрямованості, сміливості, рішучості, ініціативи, винахідливості, наполегливості, витривалості, самовладання тощо.
Прикладна фізична підготовка має сприяти вихованню дисциплінованості, колективізму, товариської взаємодо і формуванню стройової виправки та підтягнутості.
Чимало з цих завдань і цілей повинно вирішуватись безпосередньо на уроках фізичної культури з першого класу, а для юнаків 10-11-х класів починають діяти ще й вимоги Програми допризовної підготовки, у якій передбачено окремий розділ - "Прикладна фізична підготовка". Це ускладнює, але й доповнює шкільний курс загальної фізичної культури. У цих класах більше уваги приділятиметься загальнофізичній підготовці юнаків (допризовників) - одному із важливих чинників прикладної фізичної підготовки, програмою якої передбачається:
подолання перешкод,
метання гранати в ціль,
рукопашний бій,
гімнастика,
ігри.
Вправи цих розділів (тем) розвивають витриманість і самовладання, швидкість у діях і швидкість рухових реакцій, силу і силову витривалість.
Важливим моментом у системі фізичної підготовки є нормативні вимоги, які зазначені у програмі з фізичної культури і якими слід керуватися на всіх заняттях з прикладної фізичної підготовки (табл. 15).
Крім того, за завданням уряду України (від 24.01. 95 р. № 759/1, 758/3) розроблено тести відповідно до положення "Про державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення". Це ті вимоги, до яких треба готувати себе фізично та психологічно.
Объяснение:
зміцнення здоров'я, загартування організму і підвищення його стійкості до впливу несприятливих чинників бойової діяльності, удосконалення особистої фізичної підготовки, набутої на заняттях з фізичної культури;
оволодіння навичками прискореного руху, подолання перешкод, рукопашного бою, плавання, надання до товаришеві;
розвиток і постійне вдосконалення фізичних якостей - витривалості, сили, швидкості, спритності;
виховання психічної стійкості, впевненості у своїх силах, цілеспрямованості, сміливості, рішучості, ініціативи, винахідливості, наполегливості, витривалості, самовладання тощо.
Прикладна фізична підготовка має сприяти вихованню дисциплінованості, колективізму, товариської взаємодо і формуванню стройової виправки та підтягнутості.
Чимало з цих завдань і цілей повинно вирішуватись безпосередньо на уроках фізичної культури з першого класу, а для юнаків 10-11-х класів починають діяти ще й вимоги Програми допризовної підготовки, у якій передбачено окремий розділ - "Прикладна фізична підготовка". Це ускладнює, але й доповнює шкільний курс загальної фізичної культури. У цих класах більше уваги приділятиметься загальнофізичній підготовці юнаків (допризовників) - одному із важливих чинників прикладної фізичної підготовки, програмою якої передбачається:
подолання перешкод,
метання гранати в ціль,
рукопашний бій,
гімнастика,
ігри.
Вправи цих розділів (тем) розвивають витриманість і самовладання, швидкість у діях і швидкість рухових реакцій, силу і силову витривалість.
Важливим моментом у системі фізичної підготовки є нормативні вимоги, які зазначені у програмі з фізичної культури і якими слід керуватися на всіх заняттях з прикладної фізичної підготовки (табл. 15).
Крім того, за завданням уряду України (від 24.01. 95 р. № 759/1, 758/3) розроблено тести відповідно до положення "Про державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення". Це ті вимоги, до яких треба готувати себе фізично та психологічно.