Для вивчення уявлень дітей про надійного товариша класний керівник запропонував їм такі запитання: I. Кого можна назвати справжнім товаришем? Чому?
2. Згадай випадок зі свого життя чи вчинок літературного героя, який свідчив би про справжнє товаришування.
Зібрані відповіді підсумовувалися класним керівником для одержання
результату.
Яким методом користувався класний керівник при вивченні уявлень
дітей? У чому недоліки цієї методики? Чи можна таким шляхом отримати
об’єктивну інформацію?