‼️Аналіз твору Хамелеон НУ

Автор – Антон Чехов Рік написання -1884 Жанр “Хамелеон” – гумористичне оповідання. Однак ранні оповідання Чехова не можна назвати тільки гумористичними, вони міцно стоять в ряду кращих сатиричних творів російської класичної літератури. Тема — зображення поліцейського наглядача Очумєлова, який у залежності від обставин, змінює своє рішення. Соціальні відносини поширюються й на собак: якщо безпритульний — винищити, якщо генеральський — відвести до господаря. Ідея “Хамелеон” — висміяти пристосуванство, чиношанування й лукавість чиновників, які навіть не замислюються над справедливістю. Головна думка: в будь-якій ситуації людина повинна чинити справедливо, дотримуватися однієї позиції. У будь-якій ситуації залишатися вірним собі, вести себе гідно – ось чому вчить письменник. Напрям – реалізм Місце дії – Базарна площа. Час дії. Декілька годин Види комічного у творі. Гумор, сатира Головні герої “Хамелеон” Поліцейський наглядач Очумєлов, городовий Єлдирін, золотих справ майстер Хрюкин, генеральський кухар Прохор винуватець скандалу – маленьке цуценя. Проблематика: сутність системи правосуддя, рабська психологія, нестабільність поглядів. Сюжет “Хамелеон” Експозиція – зображення базарної площі Зав’язка – собака вкусив Хрюкіна Розвиток дії – Очумелов розслідує цю подію Кульмінація – з’ясовується, що собака належить братові генерала Розв’язка – собаку забирають, натовп регоче над Хрюкіним, Очумелов погрожує Види комічного в оповіданні “Хамелеон” Розповідь не викликає добродушного сміху, скоріше — подив і смуток. Надії на виправлення Очумелова-хамелеона теж не виникає, адже поліцейський наглядач «іде собі далі базарною площею». Можна зробити висновок, що використаний вид комічного — сатира. «Хамелеонство» – зміна моральної позиції людини залежно від обставин