66. до пізнавальних прийомів і засобів теоретичного пізнання належить:
а) опис гаємих та експериментальних даних;
б) збирання фактів;
в) систематизація фактів;
г) ідеалізація.

67. структурним компонентом теоретичного рівня пізнання є:
а) гіпотеза;
б) факт;
в) опис;
г) експеримент.

68. до методів теоретичного дослідження належить:
а) аксіоматичний метод;
б в) порівняння;
г) експеримент.

69. дедукція – філософський і загальнонауковий метод:
а) руху пізнання від загального до часткового, сходження від абстрактного до конкретного;
б) створення суто мислимих предметів, наприклад, «ідеальний газ»;
в) відволікання від ряду властивостей і відносин предметів;
г) пізнання шляхом порівняння.

70. до загальнонаукових методів дослідження належить:
а) діалектичний і метафізичний;
б) феноменологічний;
в) герменевтичний;
г) системний та структурно-функціональний.

71. сферою безпосереднього застосування методології конвенціоналізму є:
а) процеси ії науки; перетворення теоретичної фізики на самостійну складову фізичної науки;
б) психологія;
в) астрономія;
г) механіка.

72. чим більш змістовною є наукова теорія, тим більш вона є неймовірною. це положення виведене:
а) фальсифікаціонізмом;
б) історизмом;
в) індуктивізмом;
г) конвенціоналізмом.

73. поняття “порядок і хаос”, “існування і виникнення”, “відкритість”, “випадковість” активно використовується в методології:
а) конвенціалізму;
б) індуктивізму;
в) синергетики;
г) квантової механіки.

74. наука повинна відмовитись від положень, які не доводяться і обмежитися описом зовнішньої структури явища. наука відповідає на питання “як відбувається явище”, а не на питання “що являє собою сутність явищ”. це твердження – одне з основоположень методології:
а) історизму;
б) фальсифікаціонізму;
в) конвенціоналізму;
г) індуктивізму.

75. фальсифікація – це:
а) встановлення істинності шляхом порівняння наукового висловлювання з дійсністю;
б) хибні наукові побудови,помилки в наукових результатах;
в) спростування, здатність теорії бути спростованою;
г) догматизація певних наукових здобутків.

76. формалізація – це:
а) відображення змістовного знання в знаково-символічному вигляді;
б) фіксація результатів досліду за певних систем позначення, прийнятих в науці;
в) цілеспрямоване пасивне дослідження предметів, що спирається на дані органів почуття;
г) створення системи дедуктивно пов’язаних між собою гіпотез, з яких в кінцевому рахунку виводяться твердження про емпіричні факти.

77. система – це:
а) комплекс елементів, що взаємопов’язані;
б) сумація;
в) стійки відносини і зв’язки явищ, предметів;
г) структура.

78. теорія – найбільш розвинена і складна форма наукового знання. у ній дається:
а) постановка пізнавальної і та її розв’язання;
б) цілісне відображення закономірностей та істотних зв’язків певної частини, сфери дійсності;
в) передбачення, сформоване на основі ряду фактів, істинне значення якого невизначене і потребує доказу;
г) положення, що сформульоване в ход та експерименту, інформація про якісь події, явища, достовірність яких доведена.

79. закон — це:
а) зв’язок між процесами, який є об’єктивним, суттєвим, необхідним, внутрішнім, повторюваним;
б) стійкий, регулятивний зв’язок, який має статистичний характер;
в) правило, що виведене вченими певної галузі науки;
г) будь-яка закономірність.

80. прогностична функція теорії — це:
а) об’єднання окремих достовірних знань в єдину систему;
б) виявлення суттєвих характеристик та законів певних природних та соціальних явищ;
в) наукове передбачення наступних станів явищ та подій;
г) використання в інших теоріях методів дослідження, що застосовані в даній теорії.

Nastya1771    3   13.11.2019 14:22    6