Які особливості транспорту речовин рослиною

У стеблі розрізняють кору, камбій, деревину та серцевину. Кора — зовнішній шар стебла, сукупність його тканин, розташованих ззовні від камбію. Стебло вкрите покривною тканиною, яка називається корок (його склад — відмерлі клі­тини, захищає від надмірного випаровування та ушкоджень). Внутрішню частину кори називають луб.Луб — сукупність різних типів тканин: провідної (ситоподібні трубки), механічної (лу­б’яні волокна) та основної. При ушкоджені ситовидних трубок кори корінь не отримує органічних речовин від надземної частини, і рослина може загинути. Луб’яні волокна надають стеблу міцності. Камбій — твірна тканина, розташована під корою. Клітини камбію поділяються і утворюють назовні кору, а всередину — деревину: так стебло росте в товщину. Деревина розташована всередину від камбію. Вона складається з провідної, механічної та основної тканин. Провідна тканина утворена мертвими клітинами з потовщеними здерев’янілими стінками — судинами, вони мають великі отвори на поперечних стінках. Відмерлі видовжені клітини механічної тканини утворюють деревинні волокна. Міцність деревині надають не тільки деревинні волокна, а й час-тина судин, які заповнюються особливими сполука-ми, втрачають провідну функцію і виконують опорну функцію. У живих клітинах основної тканини деревини можуть накопичуватися різні речовини (олії, крохмаль, смоли та ін.).

Серцевина складається з великих тонкостінних, пухко розташованих клітин основної тканини в центрі стебла. Ряд таких клітин проходить у ви­гляді променя від серцевини до кори — це серцевинний промінь. Окрім запасу речовин, ці клітини забезпечують горизонтальне переміщення різних сполук між шарами стебла.

Рух речовин у клітинах і тканинах. У процесі життя всередині клітин рослини та між ними постійно відбувається переміщення речовин. Одні з них надходять до клітин, інші виводяться з них. Речовини пересуваються від одного органа до іншого: продукти фотосинтезу від клітин листка транспортуються по стеблу до кореня та плодів; вода з мінеральними речовинами пересувається від кореня до листків. Переміщенню речовин сприяє будова клітинної оболонки, крізь яку проходять тільки певні сполуки. Цитоплазма сусідніх клітин сполучена між собою канальцями (плазмодесмами), які густо пронизують клітинну оболонку. Така будова клітин сприяє переміщенню речовин між ними.

Розчини мінеральних речовин із ґрунту в рослину надходять через всисну зону кореня, де кореневі волоски поглинають ґрунтовий розчин. Далі послідовно через клітини кори розчин надходить до судин центрального осьового циліндру і вже по них, завдяки кореневому тиску, потрапляє в надземну частину (висхідний потік). Випаровування води листками через продихи створює присисну силу: чим швидше йде випаровування, тим швидше ґрунтовий розчин надходить до надземних частин. Органічні речовини, які під час фотосинтезу утворилися в хлоропластах листків, активно транспортуються у напрямку до кореневої системи, квіток, плодів. Потік продуктів фотосинтезу від листка до всіх інших органів здійснюється по сито­подібних трубках — це низхідна течія. Знання шляхів і механізмів пересування речовин по рослині дає змогу людині керувати ними. Коли випаровування води (транспірація) через продихи значно ускладнене, тобто корені поглинають води значно більше, ніж рослина може її видалити через продихи листка, надлишок води під тиском виходить через спеціальні отвори по краях листових пластинок у вигляді крапель.