Талом водорості виглядає як нитка, що не гілкується та складається з одного ряду однакових клітин циліндричної форми. Клітини відносно великі, довжина їх може досягати в деяких видів до 0,01 мм. Ширина нитки спірогири становить від 5 до 200 мкм.
Оболонкою кожної клітини є целюлозна клітинна стінка, покрита зовні слизом. Більшу частину клітини займає вакуоль з клітинним соком. На цитоплазматичних тяжах, що проходять через вакуоль, підвішене одне ядро. У кожній клітині є по одному і більше спірально закручених хлоропластів, що нагадують стрічки, розташовані у пристінковому шарі цитоплазми. Всі спірогири - автотрофи, які синтезують органічні речовини на світлі в хлоропластах в процесі фотосинтезу.
Будова улотрикса. (Рис.2)
Баговиння улотрикса складається з нерозгалужених ниток різної довжини, які на початку росту прикріплюються до субстрату безбарвною видовженою клітиною — ризоїдом. Клітини ниток циліндричні або бочкоподібні, короткі. Кожна клітина має ядро, пристінний хлоропласт у вигляді неповного кільця і один або кілька піреноїдів.
Більшу частину життя водорість проводить у стані гаметоспорофіта, який має вигляд довгих нерозгалужених однорядних ниток. У кожної клітини нитки (за винятком базальної) є пристінний хлоропласт у вигляді незамкненого кільця, кілька піреноїдів, одне ядро; центр клітини зайнятий вакуолею з клітинним соком. Всі клітини здатнi до поділу, що обумовлює постійне наростання талому в довжину, а також утворення репродуктивних клітин. Базальна клітина, за до якої водорiсть прикріплюється до субстрату, відрізняється від звичайних вегетативних клітин нитки: вона витягнута у короткий ризоїд, не здатна до подiлу, має редукований хлоропласт.
Будова спірогири. (Рис.1)
Талом водорості виглядає як нитка, що не гілкується та складається з одного ряду однакових клітин циліндричної форми. Клітини відносно великі, довжина їх може досягати в деяких видів до 0,01 мм. Ширина нитки спірогири становить від 5 до 200 мкм.
Оболонкою кожної клітини є целюлозна клітинна стінка, покрита зовні слизом. Більшу частину клітини займає вакуоль з клітинним соком. На цитоплазматичних тяжах, що проходять через вакуоль, підвішене одне ядро. У кожній клітині є по одному і більше спірально закручених хлоропластів, що нагадують стрічки, розташовані у пристінковому шарі цитоплазми. Всі спірогири - автотрофи, які синтезують органічні речовини на світлі в хлоропластах в процесі фотосинтезу.
Будова улотрикса. (Рис.2)
Баговиння улотрикса складається з нерозгалужених ниток різної довжини, які на початку росту прикріплюються до субстрату безбарвною видовженою клітиною — ризоїдом. Клітини ниток циліндричні або бочкоподібні, короткі. Кожна клітина має ядро, пристінний хлоропласт у вигляді неповного кільця і один або кілька піреноїдів.
Більшу частину життя водорість проводить у стані гаметоспорофіта, який має вигляд довгих нерозгалужених однорядних ниток. У кожної клітини нитки (за винятком базальної) є пристінний хлоропласт у вигляді незамкненого кільця, кілька піреноїдів, одне ядро; центр клітини зайнятий вакуолею з клітинним соком. Всі клітини здатнi до поділу, що обумовлює постійне наростання талому в довжину, а також утворення репродуктивних клітин. Базальна клітина, за до якої водорiсть прикріплюється до субстрату, відрізняється від звичайних вегетативних клітин нитки: вона витягнута у короткий ризоїд, не здатна до подiлу, має редукований хлоропласт.