Основними причинами, що зумовлюють рух цитоплазми є постійні обмінні процеси, а головними умовами є наявність тепла і кисню. Рухаючись, цитоплазма захоплює за собою органоїди, тому про її рух можна судити ігаючи за рухом органоїдів. Швидкість руху цитоплазми в різних клітинах неоднакова і в основному залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів. Не з однаковою швидкістю рухається маса цитоплазми в межах однієї клітини. Так, шар цитоплазми, що прилягає до оболонки рухається найповільніше.
Основними причинами, що зумовлюють рух цитоплазми є постійні обмінні процеси, а головними умовами є наявність тепла і кисню. Рухаючись, цитоплазма захоплює за собою органоїди, тому про її рух можна судити ігаючи за рухом органоїдів. Швидкість руху цитоплазми в різних клітинах неоднакова і в основному залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів. Не з однаковою швидкістю рухається маса цитоплазми в межах однієї клітини. Так, шар цитоплазми, що прилягає до оболонки рухається найповільніше.В основі рухів цитоплазми лежить хвилеподібне скорочення мікрофіламентів, яке проходить у результаті хімічної взаємодії їхніх білків – актину і міозину. Скорочення мікрофіламентів проходить при утворенні актиноміозинового комплексу. Завдяки міозину, який володіє АТФ-азною активністю, хімічна енергія АТФ перетворюється в механічну енергію ковзання ниток цих двох білків відносно один одного. Джерелом енергії цього руху служить АТФ.
Объяснение:
Виділяють кілька типів руху цитоплазми:
• коливальні – найбільш поширені. При цьому одні частинки цитоплазми перебувають у спокої, інші рухають у напрямку до периферії, а деякі – в напрямку до центра клітини. Ці рухи непостійні і випадкові, вони забезпечуються енергією, яка звільняється в результаті обміну речовин;
• коловий – цей рух зводиться до переміщення цитоплазми в різних напрямках по цитоплазматичних тяжах, які розділяють вакуолі;
• ротаційні – характерні для клітин, у яких цитоплазма розміщується лише по периферії, бо клітини мають велику центральну вакуолю. Разом з потоком цитоплазми переміщаються органели, в тому числі і добре видимі під світловим мікроскопом хлоропласти;
• фонтануючі – це рухи, які займають проміжне місце між циркуляційними та ротаційними. Їх можна ігати в кореневих волосках, в пилкових трубках багатьох рослин.
Основними причинами, що зумовлюють рух цитоплазми є постійні обмінні процеси, а головними умовами є наявність тепла і кисню. Рухаючись, цитоплазма захоплює за собою органоїди, тому про її рух можна судити ігаючи за рухом органоїдів. Швидкість руху цитоплазми в різних клітинах неоднакова і в основному залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів. Не з однаковою швидкістю рухається маса цитоплазми в межах однієї клітини. Так, шар цитоплазми, що прилягає до оболонки рухається найповільніше.
Основними причинами, що зумовлюють рух цитоплазми є постійні обмінні процеси, а головними умовами є наявність тепла і кисню. Рухаючись, цитоплазма захоплює за собою органоїди, тому про її рух можна судити ігаючи за рухом органоїдів. Швидкість руху цитоплазми в різних клітинах неоднакова і в основному залежить від внутрішніх та зовнішніх факторів. Не з однаковою швидкістю рухається маса цитоплазми в межах однієї клітини. Так, шар цитоплазми, що прилягає до оболонки рухається найповільніше.В основі рухів цитоплазми лежить хвилеподібне скорочення мікрофіламентів, яке проходить у результаті хімічної взаємодії їхніх білків – актину і міозину. Скорочення мікрофіламентів проходить при утворенні актиноміозинового комплексу. Завдяки міозину, який володіє АТФ-азною активністю, хімічна енергія АТФ перетворюється в механічну енергію ковзання ниток цих двох білків відносно один одного. Джерелом енергії цього руху служить АТФ.
Объяснение:
Виділяють кілька типів руху цитоплазми:
• коливальні – найбільш поширені. При цьому одні частинки цитоплазми перебувають у спокої, інші рухають у напрямку до периферії, а деякі – в напрямку до центра клітини. Ці рухи непостійні і випадкові, вони забезпечуються енергією, яка звільняється в результаті обміну речовин;
• коловий – цей рух зводиться до переміщення цитоплазми в різних напрямках по цитоплазматичних тяжах, які розділяють вакуолі;
• ротаційні – характерні для клітин, у яких цитоплазма розміщується лише по периферії, бо клітини мають велику центральну вакуолю. Разом з потоком цитоплазми переміщаються органели, в тому числі і добре видимі під світловим мікроскопом хлоропласти;
• фонтануючі – це рухи, які займають проміжне місце між циркуляційними та ротаційними. Їх можна ігати в кореневих волосках, в пилкових трубках багатьох рослин.