М'язи, або мускули (musculi), — органи тіла тварин і людини, що складаються з м'язової тканини, здатної скорочуватися під впливом нервових імпульсів. М'язи як активна частина опорно-рухової системи виконують функцію руху. Вони здійснюють дихальні рухи, рухи очей, ковтання, забезпечують міміку й утворення звуків. М'язи разом із скелетом надають форму тілу, утримують його в рівновазі і переміщають у просторі.
Кожний скелетний м'яз складається з м'язових пучків, покритих однією загальною гладкою сполучнотканинною оболонкою. Між м'язовими пучками розташовані кровоносні судини і нерви. М'язові пучки у свою чергу утворені поперечно-полосатими м'язовими волокнами. М'язові волокна є циліндровими структурами з великою кількістю ядер, розташованих по периферії. Характерна ознака скелетних м'язових волокон — їх поперечна покресленість, тобто регулярна змінюваність темних і світлих дисків по довжині волокна.
У кожному м'язі розрізняють частину, що скорочується, — м'язове черевце (тіло) і частину, що не скорочується, — сухожилля (tendo), за до якого м'язи прикріпляються до кісток. Сухожилля мають велику міцність. Скелетні м'язи обома кінцями прикріпляються до кісток, що забезпечує рух частин тіла. Тільки мімічні м'язи прикріплені одним кінцем до кістки, а другим — до шкіри.
У людини більше 400 скелетних м'язів. Вони складають близько 1/3 маси тіла дорослої людини. Серед скелетних м'язів розрізняють м'язи короткі та товсті, широкі й пласкі, розташовані в основному на тулубі, а також довгі та тонкі, які знаходяться на кінцівках. Скелетні м'язи перекидаються через один, іноді через два і більше суглобів (згиначі передпліччя, кисті, пальців). Скорочуючись, м'яз укорочується, потовщується і рухається щодо сусідніх м'язів. Укорочення м'яза супроводиться зближенням його кінців і кісток, до яких він прикріпляється. У кожному русі беруть участь звичайно декілька груп м'язів. М'язи однієї групи, наприклад передні м'язи плеча, скорочуються одночасно. їх називають синергістами. М'язи протилежної групи в цей час розслабляються. Це м'язи — антагоністи (згинач — двоголовий м'яз і розгинач — триголовий). У кожному русі беруть участь м'язи, виконуючи його і протидіючі йому, що додає руху точність і плавність.
Кожний скелетний м'яз складається з м'язових пучків, покритих однією загальною гладкою сполучнотканинною оболонкою. Між м'язовими пучками розташовані кровоносні судини і нерви. М'язові пучки у свою чергу утворені поперечно-полосатими м'язовими волокнами. М'язові волокна є циліндровими структурами з великою кількістю ядер, розташованих по периферії. Характерна ознака скелетних м'язових волокон — їх поперечна покресленість, тобто регулярна змінюваність темних і світлих дисків по довжині волокна.
У кожному м'язі розрізняють частину, що скорочується, — м'язове черевце (тіло) і частину, що не скорочується, — сухожилля (tendo), за до якого м'язи прикріпляються до кісток. Сухожилля мають велику міцність. Скелетні м'язи обома кінцями прикріпляються до кісток, що забезпечує рух частин тіла. Тільки мімічні м'язи прикріплені одним кінцем до кістки, а другим — до шкіри.
У людини більше 400 скелетних м'язів. Вони складають близько 1/3 маси тіла дорослої людини. Серед скелетних м'язів розрізняють м'язи короткі та товсті, широкі й пласкі, розташовані в основному на тулубі, а також довгі та тонкі, які знаходяться на кінцівках. Скелетні м'язи перекидаються через один, іноді через два і більше суглобів (згиначі передпліччя, кисті, пальців). Скорочуючись, м'яз укорочується, потовщується і рухається щодо сусідніх м'язів. Укорочення м'яза супроводиться зближенням його кінців і кісток, до яких він прикріпляється. У кожному русі беруть участь звичайно декілька груп м'язів. М'язи однієї групи, наприклад передні м'язи плеча, скорочуються одночасно. їх називають синергістами. М'язи протилежної групи в цей час розслабляються. Це м'язи — антагоністи (згинач — двоголовий м'яз і розгинач — триголовий). У кожному русі беруть участь м'язи, виконуючи його і протидіючі йому, що додає руху точність і плавність.