Учому полягає пристосувальне значення поведінки тварин?

Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуття й нервова регуляція. можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо. усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — вроджені та набуті. харчова поведінка й міграції належать до вродженої форми поведінки. прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. так, дорослі птахи навчають пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки. пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. у нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля. і навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. а погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей. приклади пристосування до умов довкілля можна побачити в організмів, які живуть в умовах недостатньої зволоженості (кактуси, верблюди), у ґрунті (кроти, сліпаки), у воді (риби, водорості) тощо.