Вірусна нуклеїнова кислота представлено одно- або дволанцюжковими молекулами ДНК чи РНК.
Вірусні білки бувають декількох типів:
білки-ферменти для самовідтворення молекул нуклеїнових кислот;
білки-гемаглютиніни для розпізнавання клітин;
білки-нейромінідази для руйнування рецепторів клітин;
структурні білки для побудови капсиду.
У вірусів немає власних білок-синтезуючих систем, тобто у них немає власних іРНК, тРНК, рибосом. Для вірусів характерна специфічність, що полягає у можливості взаємодії вірусів лише з певними рецепторами клітинних мембран.
У вірусів відсутні власні системи перетворення енергії, саме тому віруси є внутрішньоклітинними паразитами. Розмір вірусів — від 20 до 400 нм.
Вірусна нуклеїнова кислота представлено одно- або дволанцюжковими молекулами ДНК чи РНК.
Вірусні білки бувають декількох типів:
білки-ферменти для самовідтворення молекул нуклеїнових кислот;
білки-гемаглютиніни для розпізнавання клітин;
білки-нейромінідази для руйнування рецепторів клітин;
структурні білки для побудови капсиду.
У вірусів немає власних білок-синтезуючих систем, тобто у них немає власних іРНК, тРНК, рибосом. Для вірусів характерна специфічність, що полягає у можливості взаємодії вірусів лише з певними рецепторами клітинних мембран.
У вірусів відсутні власні системи перетворення енергії, саме тому віруси є внутрішньоклітинними паразитами. Розмір вірусів — від 20 до 400 нм.