У чому полягають принципи етики дикої природи? Дуже

етика дикої природи — це радикальний напрямок екологічної етики, орієнтованої на повагу свободи, інших прав дикої природи і шанування дикої природи як священного простору. Її мета — максимальне невикористання дикої природи, а також заповідання якомога більших площ дикої природи.

Основні принципи етики дикої природи:

- Поважай дику природу як святий простір.

- Поважай дике життя як священне.

- Поважай волю, автономію, незалежність, природні права дикої природи і її видів.

- Заповідай якнайбільше ділянок дикої природи.

- Не заподій шкоди дикій природі, не керуй і не контролюй її, тому що це гріх.

- Люби і цінуй диких живих істот, а також ділянки дикої природи заради них самих.

- Не заважай дикій природі і її видам здійснювати своє еволюційне призначення.

Існування дикої природи, її видів, еволюційних і екологічних процесів добре саме по собі.

- Невикористання дикої природи — благо.