Однією з форм коеволюції є відносини галоутворювачів з рослинами. Так, дуб звичайний (Quercus robur) коеволюціонує з горіхотворкою дубовою (Diplolepis quercusfolii), яка відкладає яйця в листки. Крихітна личинка проколює листки й починає смоктати сік. У ділянках пошкоджень накопичується велика кількість дубильних речовин-галотанінів, які, змішуючись із сіллю ферум(ІІ) сульфатом, спричиняють утворення горіхоподібних виростів. Їх називають «чорнильними горішками», оскільки з них у минулому виготовляли стійкі чорнила. У чому полягає взаємонеобхідність цих коеволюційних відносин між дубом і горіхотворками?