Назви та функції фізіологічних і регуляторних систем організму людини

Тканина – це сукупність однаково диференційованих клітин, характерною

властивістю якої є структурне об’єднання, морфологічна і функціональна спільність і

взаємодія клітин.

Епітеліальна тканина має поверхневе розташування, вона виконує захисну і обмінну

функцію, має добре виражену регенераційну здатність. Так, епітелій шкіри не пропускає

збудників інфекційних захворювань і деяких шкідливих речовин, а епітелій легень бере

участь в газообміні. Частина епітеліальної тканини в процесі розвитку перетворилась в

залозистий епітелій, який виділяє секрет з особливими речовинами. Ці речовини можуть

виділятися у зовнішнє і внутрішнє середовище організму. Виділення речовин у зовнішнє

середовище відбувається через протоки залоз (піт, слина, шлунковий сік, тощо). Ці речовини

мають назву секретів, а залози, що їх продукують – залоз зовнішньої секреції. Друга група

залоз не має вивідних проток – синтезовані ними речовини поступають безпосередньо в кров

і лімфу. Такі речовини мають назву інкретів, або гормонів, а залози, що їх виділяють – залоз

внутрішньої секреції.

М’язова тканина належить до групи збудливих тканин. Але м’язовим тканинам

властива та особливість, що процес збудження виявляється в них специфічною реакцією –

скороченням. Скорочення настає під впливом потоків імпульсів, що проходять з центральної

нервової системи. Координовані чергування скорочень і розслаблень м’язів лежать в основі

рухової функції окремих органів і рухової активності всього організму.

Виділяють три різновиди м’язової тканини:

1) поперечнопосмуговані – м’язи скелетної мускулатури;

2) гладенькі м’язи – м’язи внутрішніх органів;

3) міокард – м’яз серц

Нервова тканина організму входить до складу нервової системи. Поєднання двох

фізіологічних властивостей – збудливості і провідності надає нервовій тканині особливого

значення в усіх процесах, пов’язаних із здобуттям і використанням інформації.

Основним структурним і функціональним елементом нервової тканини є нервова

клітина з відростками – нейрон. Нейрон – основна структурна і функціональна одиниця

нервової системи, це складно побудована високодиференційована нервова клітина, яка

сприймає подразнення, переробляє їх і передає до різних органів тіла.

Відростки, що втрачають зв’язок з тілом нейрона, відмирають, однак з часом вони

можуть регенерувати, починаючи від тіла. Тіла нейронів не регенерують.

Нервова система забезпечує взаємозв’язок між окремими органами і системами

органів і функціонування організму як єдиного цілого. Вона регулює і координує діяльність

різних органів, пристосовує діяльність всього організму як цілісної системи до мінливих

умов зовнішнього і внутрішнього середовища. За до нервової системи здійснюється

сприйняття і аналіз різноманітних подразнень із навколишнього середовища і внутрішніх

органів, а також відповідні реакції на ці подразнення