Наявність зябрових дуг в ембріональному розвитку характерний для таких організмів як​

Зя́брові ду́ги (лат. Arcus branchiales) — частина вісцерального черепа хребетних, хрящові або кісткові утворення, що розміщуються в стінці глотки між глоткових кишенями.[1]

У круглоротих зяброві дуги суцільні, з'єднуються поздовжніми поперечинами і формують зябровий кошик, розташований назовні від зябрових мішків.

У риб може бути від 3 до 7 зябрових дуг, кожна з яких первинно розділена на 4 рухливо з'єднаних відділи і розміщується між зябровими щілинами, на їх зовнішній стороні розвиваються зябра.

У наземних хребетних зяброві дуги частково редукуються, частково входять до складу скелету гортані, трахеї та під'язикового апарату.