Люди іть написати конспект по біології 6клас тема клі!

Клітина — це основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, елементарна біологічна система. Виняток становлять віруси, які є неклітинними формами життя. На клітинному рівні повністю проявляються всі основні риси життя: обмін речовин та енергії, здатність до розмноження, збереження й передача спадкової інформації нащадкам тощо. Форма та розміри живих клітин різноманітні і залежать від походження та їх функції. Клітини бувають кулясті, зіркоподібні, багатогранні тощо. Одні клітини існують як самостійні елементарні біологічні системи, це одноклітинні організми – протозої, або найпростіші, до яких відносяться інфузорії, джгутикові, споровики, мікроспоридії. Більшість найпростіших живе у водоймах, приймають участь в їх самоочищенні і вони є досить добрим кормом для риб. Інша група клітин існує у складі багатоклітинного організму, у якому вони забезпечують сукупність взаємодій між клітиною, тканинами і органами за участю системних регуляторних механізмів, зокрема нейрогуморальної регуляції. Всі клітинні форми життя на землі можна розділити на два надцарства на підставі будови складових їх клітин — прокаріоти (безядерні) і еукаріоти (ядерні). Клітини прокаріотів — простіші за будовою, мабуть, вони виникли в процесі еволюції раніше. Еукаріотичні клітини — більш складні, виникли пізніше. Клітини, що складають тіло людини, є еукаріотичними. Незважаючи на різноманіття форм організація клітин всіх живих організмів підпорядкована єдиним структурним принципам. На основі мікроскопічних досліджень доведено, що основними структурними компонентами клітин є клітинна оболонка, цитоплазма та ядро. Клітинна оболонка (cytolemma) має товщину 7—10 нм, і тому її не можна побачити у світовий мікроскоп. При вивченні її в електронному мікроскопі видно, що вона складається з внутрішньої та зовнішньої пластинок і розміщеної між ними світлої зони. Припускають, що ці пластинки складаються з молекул білків, а світла зона — з молекул ліпідів. Клітинна оболонка є бар’єром, що визначає, які речовини можуть виходити з клітини або проникати в неї іззовні. Встановлено, що специфічні функції клітини часто пов’язані з особливостями її оболонки (наприклад, оболонки нервових або м’язових клітин можуть зв’язувати речовини, які виділяються нервовими закінченнями).