Довести,що клітина це основна структурна і функціональна одиниця живих орагнізмів

Клітина як основна структурно-функціональна одиниця живої природи

Клітина — елементарна одиниця живого. З відомих живих організмів тільки віруси є неклітинними формами життя. Усі інші біологічні об’єкти побудовані з клітин — однієї (бактерії, найпростіші) або великої кількості (багатоклітинні тварини, рослини, гриби). Клітини різних організмів відрізняються розмірами, формою, функціями, тривалістю життя. Незважаючи на це, клітини мають загальні властивості: здатність до самовідтворення і передачі генетичної інформації, обміну речовин, росту, розвитку, мінливості, подразливості.
Основні положення клітинної теорії:
1) клітина — елементарна структурно-функціональна одиниця організму;
2) нові клітини утворюються в результаті поділу або злиття тих, що раніше існували;
3) для всіх клітин характерна єдність хі­міч­ного складу і метаболічних процесів;
4) організм може складатися з однієї або безлічі клітин;
5) багатоклітинні організми являють собою систему клітин, які утворюють тканини й органи, пов’язаних між собою гуморальними та нервовими типами регуляції.

Будова клітини

Клітини всіх живих організмів за структурно-функціональними особливостями можна поділити на дві великі групи: еукаріотичні та прокаріотичні. Структурними компонентами еукаріотичних клітин є плазматична мембрана, цитоплазма, клітинні органели, ядро. Про­каріотичні клітини не мають ядра і деяких органел (мітохондрій, ендоплазматичного ретикулуму, апарату Гольджі).