Чому ж ми бачимо його із Землі у вигляді невеликої яскраво сяючої кулі?

Сонце – це природне джерело світла й тепла. Його діаметр становить 1 392 000 км, це в 109 разів більше від діаметра Землі. Відстань від Сонця до Землі становить 150 мільйонів кілометрів. Завдяки такій великій відстані Сонце на небі ми бачимо як невеликий диск, оточений яскравою сяючою сонячною короною.

Світло Сонця досягає Землі за 8 хвилин. А від наступної найближчої до Землі, після Сонця, зорі світло долає космічний простір за 4 роки.

Сонце – це величезна зірка нашої Галактики. Як і всі зорі, Сонце – це розпечена куля, у складі якої найбільше газоподібних простих речовин – водню та гелію. Температура Сонця дуже висока. На його поверхні вона сягає 6000 °С. З наближенням до центру Сонця температура зростає і досягає 15 мільйонів градусів. Для порівняння: на Землі найбільш тугоплавкі речовини (наприклад, вольфрам, який використовують для ниток розжарювання електричних лампочок) плавляться при температурах від 3000 °С до 4000 °С. Через дуже високі температури на сонячній поверхні речовини не можуть існувати у твердому чи рідкому агрегатному стані.

Галілео Галілей, вивчаючи Сонце в телескоп, помітив на ньому плями. Вони переміщувались по сонячному дискові, їхні розміри змінювались. Учений припустив, що на Сонці відбувається активний рух речовин. Нині встановлено, що це дійсно рухаються розжарені гази, тому поверхня Сонця нагадує бурхливе море. А плями – це величезні ділянки Сонця, нагріті менше, ніж простір довкола них. Їх температура трохи нижча за 4500 °С, що всього на 1500 °С холодніше, ніж навколишній простір. А темними ці плями здаються за контрастом.

Я думаю що так...