Екосистема (біогеоценоз) – природна одиниця, яка складається з низки живих та неживих компонентів. У результаті їхньої взаємодії створюється стабільна система, у якій постійно відбувається колообіг речовин.
У вітчизняній літературі частіше використовувалися терміни «біоценоз» і «біогеоценоз», у той час як у західних публікаціях загальновизнаними є терміни «угруповання» і «екосистема»
Різноманітність екосистем
• Лісові екосистеми Ліс – це елемент географічного ландшафту, що складається із сукупності деревних, кущових, трав’яних рослин, тварин і мікроорганізмів, що біологічно взаємозв’язані та впливають один на одного, як і на зовнішнє середовище. Існує шість зональних типів лісу: хвойні, змішані, вологі, екваторіальні, тропічні, ліс сухих областей.
• Екосистеми травяних ландшафтів До цих екосистем належать степі луг, пасовища, сінокоси,агробіоценози. Степ займає 6% суходолу і вкритий переважно злаками й багаторічниками. Степ буває субтропічним, саванноподібним різнотрав’ям, чагарниковим, луговим тощо.
• Агробіоценози – поля, штучні пасовища, городи, сади, виноградники, плантації горіха, ягідники, квітники,лісопаркові смуги. Основа агробіоценозу – цештучний фітоценоз, якість якогозалежить від умов середовища,ґрунту, вологи, мікроорганізмів.
• Водні екосистеми Океан – екосистема, взаємопов’язана і взаємообумовлена геофізичними й геохімічними процесами, явище глобального масштабу.
Характеристики екосистеми
Видове розмаїття – сукупність популяцій різних видів
Щільність популяцій – кількість особин, віднесена до одиниці площі, об'єму
Біомаса – загальна кількість органічної речовини (суха маса на одиницю площі, об'єму)
Біологічна продуктивність – швидкість утворення біомаси
Площа чи об'єм, який займає екосистема
Властивості екосистем
Цілісність – у результаті взаємодій організмів між собою та факторами неживої природи виникають потоки енергії та колообіг речовин, які об'єднують їх у єдине ціле
Здатність до самовідтворення
Стійкість
Саморегуляція – підтримка сталості видового складу та чисельності організмів у мінливих умовах середовища.
Порушення взаємозв'язків в екосистемах може призвести до порушення саморегуляції та небажаних наслідків.
Симбіоз – усі форми співіснування різних видів.
Паразитизм – форма співжиття організмів різних видів, із яких один (паразит) живе за рахунок іншого (хазяїна).
Коменсалізм – форма співжиття між двома видами тварин, коли один із них (коменсал) користується якимись перевагами за рахунок іншого (хазяїна), не завдаючи йому шкоди.
Мутуалізм – форма співжиття організмів, при якій кожний із організмів, що живуть разом, приносить іншому певну користь.
Ланцюги живлення
У природі відбувається безперервний колообіг біогенних речовин, необхідних для життя: хімічні речовини добуваються автотрофами з навколишнього середовища й знову до нього потрапляють в основному через гетеротрофів. У процесі еволюції в екологічних системах склались певні ланцюги живлення.
Ланцюг живлення – це послідовність взаємозв'язаних видів, які послідовно добувають органічну речовину та енергію із початкової поживної речовини, кожна попередня ланка є поживною для наступної.
Екосистема (біогеоценоз) – природна одиниця, яка складається з низки живих та неживих компонентів. У результаті їхньої взаємодії створюється стабільна система, у якій постійно відбувається колообіг речовин.
У вітчизняній літературі частіше використовувалися терміни «біоценоз» і «біогеоценоз», у той час як у західних публікаціях загальновизнаними є терміни «угруповання» і «екосистема»
Різноманітність екосистем
• Лісові екосистеми Ліс – це елемент географічного ландшафту, що складається із сукупності деревних, кущових, трав’яних рослин, тварин і мікроорганізмів, що біологічно взаємозв’язані та впливають один на одного, як і на зовнішнє середовище. Існує шість зональних типів лісу: хвойні, змішані, вологі, екваторіальні, тропічні, ліс сухих областей.
• Екосистеми травяних ландшафтів До цих екосистем належать степі луг, пасовища, сінокоси,агробіоценози. Степ займає 6% суходолу і вкритий переважно злаками й багаторічниками. Степ буває субтропічним, саванноподібним різнотрав’ям, чагарниковим, луговим тощо.
• Агробіоценози – поля, штучні пасовища, городи, сади, виноградники, плантації горіха, ягідники, квітники,лісопаркові смуги. Основа агробіоценозу – цештучний фітоценоз, якість якогозалежить від умов середовища,ґрунту, вологи, мікроорганізмів.
• Водні екосистеми Океан – екосистема, взаємопов’язана і взаємообумовлена геофізичними й геохімічними процесами, явище глобального масштабу.
Характеристики екосистеми
Видове розмаїття – сукупність популяцій різних видів
Щільність популяцій – кількість особин, віднесена до одиниці площі, об'єму
Біомаса – загальна кількість органічної речовини (суха маса на одиницю площі, об'єму)
Біологічна продуктивність – швидкість утворення біомаси
Площа чи об'єм, який займає екосистема
Властивості екосистем
Цілісність – у результаті взаємодій організмів між собою та факторами неживої природи виникають потоки енергії та колообіг речовин, які об'єднують їх у єдине ціле
Здатність до самовідтворення
Стійкість
Саморегуляція – підтримка сталості видового складу та чисельності організмів у мінливих умовах середовища.
Порушення взаємозв'язків в екосистемах може призвести до порушення саморегуляції та небажаних наслідків.
Симбіоз – усі форми співіснування різних видів.
Паразитизм – форма співжиття організмів різних видів, із яких один (паразит) живе за рахунок іншого (хазяїна).
Коменсалізм – форма співжиття між двома видами тварин, коли один із них (коменсал) користується якимись перевагами за рахунок іншого (хазяїна), не завдаючи йому шкоди.
Мутуалізм – форма співжиття організмів, при якій кожний із організмів, що живуть разом, приносить іншому певну користь.
Ланцюги живлення
У природі відбувається безперервний колообіг біогенних речовин, необхідних для життя: хімічні речовини добуваються автотрофами з навколишнього середовища й знову до нього потрапляють в основному через гетеротрофів. У процесі еволюції в екологічних системах склались певні ланцюги живлення.
Ланцюг живлення – це послідовність взаємозв'язаних видів, які послідовно добувають органічну речовину та енергію із початкової поживної речовини, кожна попередня ланка є поживною для наступної.
Причин змін екосистеми: