1. Частина гриба, у якій утворюються спори.

2. Цвілевий гриб.

3. Вегетативне тіло гриба.

4. Сполука, яка вбиває або гальмує ріст і розмноження хвороботворних мікроорганізмів.

5. Цвілевий гриб, з якого отримують лікарські препарати

Відповідь:..

Пояснення:

1.У сумчастих (аскових) грибів спори утворюються всередині спеціальних клітин — асках, які з аскоспорами утворюються в гіменіальному шарі, котрий у деяких видів грибів міститься на поверхні, а в більшості видів — всередині плодового тіла.

2.Цвілеві гриби (ризопус, пеніцил, аспергіл, мукор)

Умови масового розвитку цвілевих грибів: конкуренція з боку інших організмів послаблена, підвищена вологість повітря та субстрату, сприятлива температура, доступна наявна органічна речовина.

3. У вищих грибів міцелій ділиться перегородками на клітини, в кожній з яких міститься від одного до декількох ядер. У ряду видів грибів, наприклад, дріжджових, міцелію немає, а їх вегетативне тіло виглядає як поодинокі клітини, які брунькуються або діляться.

4.Бактеріостати́чні речови́ни — бактеріостатики, речовини, яким притаманна властивість тимчасово призупиняти розмноження бактерій. Їх виділяють багато мікроорганізмів (актиноміцети, плісняві гриби), а також деякі вищі рослини; мають регулюючу дію на популяції бактерій.

5.Пеніцилін (бензилпеніцилін) — перший з відкритих антибіотиків подібного хімічного складу (пеніцилінів). Ядро молекули — 6-амінопеніциланова кислота (6-АПК) — гетероциклічна сполука, яка складається з чотиричленного β-лактамного та п'ятичленного тіазолідинового кілець. Похідні пеніциліну різняться тільки характером замісника R.

Пеніцилін отримано вперше з цвілевих грибів роду Penicillum. Повсюдно використовують його похідні, такі як бензилпеніцилін (бензиловий етер 6-амінопеніциланової кислоти).