В.Винниченко і Х.Ортега-і-Гассет були емігрантами, або точніше — експатріантами, що певним чином позначилося на їхній творчості. Якщо Ортега болісно переживав ту обставину, що тогочасне іспанське суспільство — це фактично дві Іспанії, які хоч і співіснують, проте зовсім чужі одна одній (офіційна, що сповідує віджилі цінності, та нова Іспанія), то для Винниченка сучасна йому Україна також уявлялася двома Українами, а
194
Пророк не своєї вітчизни. Експатріантський «метароман» Володимира Винниченка: текст і контекст
рідна культура також складалася з різних, часом протилежних культурних потоків. Обидва мислителі завжди обстоювали ідею патріотизму, спрямованого не в минуле, а в майбутнє. Саме через це у Ортеги виникли розходження з відомим іспанським філософом і письменником Мітелем де Уна-муно, а у Винниченка — з більшістю представників української еміграції.
В.Винниченко і Х.Ортега-і-Гассет були емігрантами, або точніше — експатріантами, що певним чином позначилося на їхній творчості. Якщо Ортега болісно переживав ту обставину, що тогочасне іспанське суспільство — це фактично дві Іспанії, які хоч і співіснують, проте зовсім чужі одна одній (офіційна, що сповідує віджилі цінності, та нова Іспанія), то для Винниченка сучасна йому Україна також уявлялася двома Українами, а
194
Пророк не своєї вітчизни. Експатріантський «метароман» Володимира Винниченка: текст і контекст
рідна культура також складалася з різних, часом протилежних культурних потоків. Обидва мислителі завжди обстоювали ідею патріотизму, спрямованого не в минуле, а в майбутнє. Саме через це у Ортеги виникли розходження з відомим іспанським філософом і письменником Мітелем де Уна-муно, а у Винниченка — з більшістю представників української еміграції.