Вираз {\displaystyle 0^{0}}{\displaystyle 0^{0}} (нуль в нульовому степені) багато підручників вважають невизначеним і позбавленим сенсу[1]. Пов'язано це з тим, що функція двох змінних {\displaystyle f(x,y)=x^{y}}{\displaystyle f(x,y)=x^{y}} в точці {\displaystyle (0,0)}{\displaystyle (0,0)} має неусувний розрив. Справді, уздовж додатного напрямку осі {\displaystyle X,}{\displaystyle X,} де {\displaystyle y=0,}{\displaystyle y=0,} вона дорівнює одиниці, а вздовж додатного напрямку осі {\displaystyle Y,}{\displaystyle Y,} де {\displaystyle x=0,}{\displaystyle x=0,} вона дорівнює нулю. Тому ніяка домовленість про значення {\displaystyle 0^{0}}{\displaystyle 0^{0}} не може дати неперервну в нулі функцію.
Деякі автори пропонують домовитись про те, що цей вираз дорівнює 1.
Объяснение:
Вираз {\displaystyle 0^{0}}{\displaystyle 0^{0}} (нуль в нульовому степені) багато підручників вважають невизначеним і позбавленим сенсу[1]. Пов'язано це з тим, що функція двох змінних {\displaystyle f(x,y)=x^{y}}{\displaystyle f(x,y)=x^{y}} в точці {\displaystyle (0,0)}{\displaystyle (0,0)} має неусувний розрив. Справді, уздовж додатного напрямку осі {\displaystyle X,}{\displaystyle X,} де {\displaystyle y=0,}{\displaystyle y=0,} вона дорівнює одиниці, а вздовж додатного напрямку осі {\displaystyle Y,}{\displaystyle Y,} де {\displaystyle x=0,}{\displaystyle x=0,} вона дорівнює нулю. Тому ніяка домовленість про значення {\displaystyle 0^{0}}{\displaystyle 0^{0}} не може дати неперервну в нулі функцію.
Деякі автори пропонують домовитись про те, що цей вираз дорівнює 1.