1. Повитягались гострі шпилі, одділились окремі каміння, перетворились у білий мармур, - і став перед нами острів із моря.
2. Азовськеє море і Чорнеє море, зелені діброви і спів солов’я, високі Карпати, донецьк це ти, Україно моя! 3.Крізь весняні шуми рік і лісів, крізь гамір торговиці світової, крізь ревгаваючий рев ненажерливості людської і злоби, — чую тебе, свята велика молитво безталанного нашого народу. 4. Я не беру життя байдуже. Високих дум святі скрижалі, всі наші радощі і жалі, всі ті боління, і надії, і чарівливі гарні мрії, все, що від тебе в серце впало, — не загубилось не пропало.