Аналізувати вірша гном у буфеті Ірини Жиленко
​

Тема: шанобливе ставлення до буфетного гнома який у всі століття живе в реальній дитячій уяві.     Ідея: возвеличення почуття пошани, любові до гнома як сімейної реліквії.  Основна думка: дитинство — це чарівний, дивовижний час кожної людини, коли вона сприймає все казкове, цікаве, навіть гнома, що «нашіптує … казки».

Епітет: буфетний гном; м’ятні гостинці, добрий знайомий, чемні манери, засніжені ночі. Метафора: золотить сервізи, багріє його ковпачок; старий буфет, старенький буфетний гном, стара скринька,  солодко спить, цвіркуном-музикантом риторичні оклики: «Ая-як!», «.. прислухайся!» Персоніфікація: гном живе, любить какао пить та смоктати цукерки, він знав дідуся, давав шоколадки, довго і солодко спить, клопочеться, бормоче, зітха, шарудить, тупа, плямка, нашіптує перелічення: «бормоче, зітха, шарудить» Анафора:   І тупа, і плямка в куточку,  і дзвонить в буфетні шибки, І в довгі засніжені ночі...

Объяснение: