Аналіз пісні ой на горі да женці жнуть.

Жанр: народна козацька пісня.

Тема: зображення військового походу козаків.

Ідея: уславлення мужності та відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.

Основна думка: уславлення відваги та моральних цінностей козаків, коли особисті інтереси поступалися перед громадськими.

Художні засоби.

Епітети: зеленою горою, Військо Запорозьке, кониченько вороненький, сильне-дужий, необачний.  

Анафора: «Веде…», «Під ним…», «Да ….».

Риторичні вигуки: «Веде своє військо, Веде Запорозьке Хорошенько! », «…Сильне-дужий!»,   « ... Необачний! », «Гей, хто в лісі, озовися!», «… Не журися!».  

Риторичне звертання : «Гей, хто в лісі, озовися!».

Порівняння: «Мені з жінкою не возиться; А тютюн да люлька Козаку в дорозі Знадобиться!  

Пісню можна поділити на дві частини. У першій разом із женцями проводжаємо у похід Військо Запорізьке, славних Дорошенка та Сагайдачного. У другій частині підкреслюється служіння громадським інтересам, які стоять перед особистими. За поверховою незворушністю слів про жінок, насправді криється те, що заради спокою рідних домівок козаки готові були перебувати у важких походах, віддавати своє життя. Пісня пафосна, бадьора, оптимістична, наповнена тонким гумором та самоіронією.