Легенда про походженя назви міста рівного

Як вважають Андрєєв О. А. та Дем'янова В. О., Рівне древнє місто, та ймовірно це той легендарний Суренж - столиця Дулібії. Місто Рівне (обласний центр) згадується, починаючи з ХІІІ ст. Назва словянська, прозора. Для хлібороба, можна сказати життєдайна: легко обробити землю і плекати врожай, коли поле рівне, без горбів та долин, не порізане ярами і не закидане камінням. Та Рівне - не лише назва міста, а й характер місцевості - плоскої, рівнинної. Схожі назви поселень Міжгір'я, Плоске, Курган та багато інших. Чому ж думки про походження назви міста розійшлися? Дехто проводить паралель між назвою Рівне - "Рівно" і називає ще Дубно, Ратно, Березно (є й інші поселення з назвами такого типу на Волині). Назви ці розкладаються так: Дуб-н-о, Рат-н-о, Берез-н-о, Рів-н-о. Ми бачимо, як змінюються при такому підході основи цих слів (суфікси і закінчення у них
однакові). Тоді в назві Рівне(о) основа "рів" - оборонний рів мається на увазі.
Назва походить від слова рів, рови, котрими була оточена рівенська фортеця, що знаходилася в долині ріки Устя. 
Читаємо в паперах 16 століття що, поселення це зазначається під іменем Рівноє — Рівне, як волинський поміщик Іван Дичко продає своє селище князю Семену Василевичу Несвицькому. Наприкінці 15 століття Рівне ще було у властності князя Семена Васильовича Несвіжського, який після смерті своєї дружини переселився до Рівного і збудував тут найдревніший в цій місцині палац в сирій долині річки Устя. Окопав він острівець глибочезними ровами, зупинив гаттю воду в річці Усті, сповнюючи глибочезні й широченні рови водою.
У 1707 році Рівне описується в „Днєвнику і путєвих замєтках князя Куракина" під ім’ям Ровное (на польській мові - РУВНЕ, по-українськи РІВНЕ). Дослідивши старі укріплення древнього рівенського замку він припускає, що фундаментальними захисними фортифікаціями стояли рови і вали, котрими була оточена ця фортеця в долині р. Устя. Словник Сташевського з 1959 року надає „Rowne" — ім'я це не показує рівне поле, як говорить Брікнер, але виділяє кінцівку „но" до назви Рів. Підкріпляється це так само й вимовою сієї назви тутешніми мужиками — Рівне, до Рівного і т.д. 
Є також легенди й перекази, повязані з родиною князів Острожських: це вони розбудували місто, бо саме тут закінчувались їхні володіння ("рівно до цього міста"). Або ще: у князів Острожських разом з цим містом було "рівно сто міст". І ще одна версія "Маєтки Острозькими, нібито простягалися рівно цією місцевістю".Такі відомості залишаються лише народною легендою, бо насправді місто Рівне переходить до власності роду Острожських тільки у 1518 році.Цікаво, що перша згадка про місто датується 1283 роком й записана в польскій хрониці «Rocznik kapituły krakowskiej» де згадується місто Ровно.Тому найпереконливішим видається "рівнинне" походження міста. 
Матеріал взятий з книги Сергія Шелухина "Україна - назва нашої землі з найдавніших часів".

Зацікавленість Миколи Костомарова до визвольної війни українського народу за керівництвом Богдана Хмельницького став причиною його  переселення на роботу ближче до місцевості тих бурхливих подій — у Київський навчальну округу. У вересні 1844 року він став учителем історії в Рівненській гімназії. Костомарова приходить місця подій тих часів, де занотовує легенди, народні пісеньки й сказання про минувщину (під найменуванням «Народные песни, собранные в западной части Волынской губернии в 1844 году» їх надрукували під керівництвом Д. Мордовцевого у Саратові у «Малорусском литературном сборнике» 1859 рік.
Таким чином Костомаров зробив безцінний вклад в дослідження міста Рівне.