Учому полягає "щоденникова" щирість вірша "книжки в обкладинках червоних"

у 1910 р. вісімнадцятирічна дівчина принесла до друкарні рукопис віршової збірки. шансів, що її доробок зацікавить читачів, було небагато: авторка ж бо молода й недосвідчена, а публіка надзвичайно вимоглива. справді, знаменитих поетів у тогочасній росії вистачало, тож шанувальники мистецтва віршування мали великий вибір. і все ж таки тоненька збірочка «вечірній альбом» не залишилася без уваги. наймудріші читачі одразу помітили талант її юної авторки з поетичним ім’ям марина цвєтаєва.

марина іванівна цвєтаєва народилася 8 жовтня 1892 р. в москві. у домі її батьків панувала атмосфера поваги до науки й мистецтва. головними темами, за словами поетеси, були «музей і музика».

глава родини, професор московського університету іван володимирович цвєтаєв був відомим філологом, мистецтвознавцем і культурним діячем.

багато років він збирав мистецькі твори минулого. а згодом виступив засновником музею красних мистецтв імені

о.с. пушкіна, що увійшов до переліку найвідоміших культурних центрів світового значення. створення музею професор цвєтаєв вважав справою свого життя й гідно довів її до кінця.

мати поетеси, марія олександрівна, щиро поділяла музейні клопоти чоловіка. як високоосвічена людина й обдарована піаністка, вона добре розуміла цінність мистецтва. не маючи можливості розкрити свій талант на сцені, марія олександрівна годинами натхненно грала для себе й рідних. тоді будинок ущерть виповнювався музикою, яка ніби зачаровувала і дорослих, і маленьких його мешканців. пізніше марина цвєтаєва згадувала: «мати - залила нас музикою. затопила нас, немов повінь. після такої матері мені залишалося одне-єдине: стати поетом». у пам’яті поетеси марія олександрівна назавжди залишилася втіленням «самої ліричної стихії», творчої особистості, зануреної в мистецтво й відірваної від буденного життя.