Твір на тему чому я ненавиджу війну.

Объяснение:

Коли війна тільки починалась і я продивлялась відео з Донбасу, слухала російську брехню в ЗМІ, у мене, звичайно, виникали відчуття люті, ненависті.

Сьогодні я абсолютно спокійно ставлюсь до сепаратистів, "ватників", "рашистів", Путіна і т.д. Вони перестали викликати емоції.

Раджу, раціонально подивитись на ситуацію. У Росії, точніше режиму який нею керує, є свої інтереси, які він переслідує тими методами, на які він здатен. Зрозуміло і те, що у цій війні Кремль зробив ставку на найменш освічених, найменш культурних, найбідніших – "народ Новоросії".

Сьогодні, на День Незалежності, мережі переповнені прокляттями на адресу тих, хто влаштував сталінський "парад полонених" у Донецьку. Крики: "Зіпсували свято"! "Як жити з цими людьми"?!.

Так, вони такі. А що Ви очікували, зважаючи на те, що ми уже бачили за минулі місяці? Як бабка хрестить кадировця на площі Донецька і дарує йому квіти. Як "ополченці" фотографуються на фоні розіваного гранатою українського бійця. Як підліток-переселенець показує середній палець портретам Небесної сотні...

Не витрачайте емоцій. Спокійно подумайте, як саме Ви можете до Україні перемогти у цій війні? Яким чином можна ідентифікувати, засудити і позбавити виборчого права усіх тих, хто активно підтримував ДНР, топтав прапор, свистів від збудження сьогодні на площі в Донецьку (якщо Донецьк лишиться у складі України)? Як оновити парламент, щоб туди не пролізли старі кадри, які добивають державу? Як не дати виборцям продати голоси за гречку? Як провести реформи, які нарешті змусять цю країну розвиватись?

УКРАЇНІ ПОТРІБЕН КОНСТРУКТИВ, а не ненависть.

Ненависть змушує помилятись. Вона руйнує. Вона приводить до влади негідників, популістів, військові хунти, радикальні партії. Вашу ненависть провокують саме тому, що це вигідно ворогу. Скоріше за все, саме тому проводити парад полонених деенерівцям наказали кремлівські куратори.